Звернення до вірних Української Греко-Католицької Церкви

Священики Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ


Будьмо уважні! Господь сказав притчу оцю: «Хто не входить дверима в овечу кошару, а влізає деінде, – той злодій і розбійник... Злодій тільки на те закрадається, щоб красти, убивати та нищити… А хто входить дверима, той вівцям пастир і його голосу слухають вівці. За чужим же не підуть вони, а будуть утікати від нього, бо не знають вони чужого голосу» (пор. Ів. 10. 1 – 10).
Будьмо уважні! Ми усі цінуємо єдність Церкви, замислюємося на чому вона полягає, докладаємо зусиль і віримо, що «сили пекельні її не подолають» (пор. Мт. 16. 18). Усім нам відомо, що «дім розділений в собі не встоїться» (пор. Мт. 12. 25), а коли йдеться про наш рідний дім, про нашу Українську Греко-Католицьку Церкву, то аж дух завмирає, що повстають сили, які хочуть розділити нашу оселю, посварити наші сім’ї та обманути побожний український люд.

Будьмо уважні! Вже протягом кількох років на Заході України діє група іноземців (група Догнал), які під виглядом греко-католицьких провідників збирають невдоволених священиків, монахинь або мирян і пропонують їм дуже принадний, але водночас обманний «шлях до неба». Називаючи себе новими «месіями» і «спасителями», вони стверджують, що лише вони знають правдиву науку Церкви, а всі решта помиляються і тим самим вселяють в уми людей зневагу до Української Греко-Католицької Церкви. Люди зваблюються на те, що нібито вони допомагають своїми молитвами, але що це за молитва, коли вони розпалюють ненависть до інших вірних; що це за гучне призивання ім’я «Ісусе», коли в поведінці вони є злі та агресивні? Невже ж можна любити Ісуса та очорнювати свого ближнього?
Будьмо уважні! Ці чужинці, які називають себе українцями греко-католиками, насправді жодного відношення не мають до нашої Церкви, яка терпіла переслідування та вистраждала свою єдність із Вселенською Церквою. Вони приїхали сюди лише тоді, коли наша Церква почала вставати з колін і зміцнюватися. Тоді виникає чітке запитання: яка ж справжня ціль їхньої релігійної діяльності? Як каже Священне Писання: «Ви пізнаєте їх за плодами їхніми» (Мт. 7. 16), отож, що криється під маскою «правовірних підгорецьких псевдокатоликів»? По-перше, вони розділюють українське суспільство, спричинюючи роздори в церковних парафіях і українських родинах. Невже ж релігія, а передусім наука Ісуса Христа має за завдання розділювати спільноти людей, чи може навпаки, має об’єднувати їх? По-друге, ці «найманці» взяли наше багатовистраждане ім’я «греко-католики» і таким чином деякі люди повірили їм, хоча насправді ці псевдопастирі викрадають наше означення. Це щось подібне, якби назватись вашим ім’ям і прізвищем та замість вас отримувати зарплату чи якийсь дорогий дарунок. По-третє, їхнє твердження про те, що Папа Римський їх визнає є фальшиве і не підтверджене жодним офіційним рішенням. Отож, якщо вам будуть казати, що вони безпосередньо підпорядковуються Святішому Отцеві, то ви попросіть їх нехай підтвердять свої слова відповідним документом.

Будьмо уважні! Основна частина цих псевдогрекокатоликів належала до отців Василіян. Однак, через непослух та гординю цих людей було видалено із монашого чину. Вони також були священиками, але настільки хотіли бути знаменитими і визначними, що їхнє священство стало обмінною монетою в отриманні власної слави, потоптавши при цьому репутацію інших священиків та єпископів. На що Церковний трибунал зреагував адекватно: заборонив їм священнодіяти і відлучив їх від Церкви. Опісля Апостольська столиця, тобто відповідна структура Римської курії, підтвердила це рішення як правильне і остаточне. Але на цьому діяльність чужинців не припинилася. Вони в брутальний спосіб почали влізати в наш спільний дім, Українську Греко-Католицьку Церкву, іменуючи себе єпископами. Трохи згодом ці особи відважилися на ще нахабніше, а саме те, що вони всіх законно призначених архиєреїв викляли з Церкви, а самих себе призначили на всі єпископські кафедри. Звичайно тут мова не йде, про те що вони є в силі захопити наші єпархіальні управління чи в Стрию, чи в Бучачі, чи то у Львові, чи в Івано-Франківську, однак тут ми маємо справу із рейдерством пропагандистського характеру, тобто це все робиться для того, щоб вірні були дезінформовані і недовіряли своїм архипастирям.

Будьмо уважні! Ми, духовенство, звертаємося до вас, дорогі вірні Української Греко-Католицької Церкви, щоб ви дбали про єдність Церкви. У своєму домі, на місці праці, в громадській діяльності, щоб ви пам’ятали, що кожен проповідник, який влізає в насильницький спосіб до храму вашої душі і хоче заволодіти вашим дорогоцінним серцем – це злодій і розбійник. Лише ті, які входять через двері вашої культурної спадщини та вашої релігійної приналежності є справжніми пастирями і їх голос неважко розпізнати. Щодо найманців-чужинців, які підступно і в не церковний спосіб хочуть нібито будувати кращу Церкву, то за ними не варто іти, бо голос незнаний для нас є чужий і він хоч інколи привабливий, однак є ворожий, бо хоче вкрасти, оволодіти, підпорядкувати душу нашого народу і серце нашої Церкви.

Будьмо уважні! Ця група псевдопастирів використовує різноманітні способи, щоб про них знали та говорили люди. Вони роздають свої листівки, розсилають листи та різні пропагандистські матеріали. Від недавна вони використовують відеокамери і за допомогою монтажу можуть робити такі сюжети, що якийсь один випадок може бути поміщений зовсім в інший хронологічний контекст. Тобто, обманом і підступом все робиться для того, щоб заволодіти найдорогоціннішим – нашим духовним домом, Українською Греко-Католицькою Церквою.

Будьмо уважні! Обізнані спостерігачі твердять, що за цим рухом «правовірних» греко-католиків стоять якісь сили, які зацікавленні в послабленні Української Греко-Католицької Церкви. До речі, самі псевдопастирі наголошують, що мовляв православних церков є кілька, то чому б не створити ще одну греко-католицьку? Це свідчить про те, що все це здійснюється за чиїмось лукавим сценарієм, щоб поділяти і потім керувати. Бо чим більше українське суспільство розділене, тим більше воно слабке і податливе на різноманітні впливи, в тому числі і фінансові.

Будьмо уважні! Ми чітко стверджуємо, що лише той має моральне право бути пастирем народу, який працює в ім’я єдності та взаємоповаги один до одного. Це стосується, як церковної сфери, так і державної. Ми осуджуємо вчинки тих людей, які маскуються і присвоюють ім’я Української Греко-Католицької Церкви, не маючи до неї жодного відношення, і твердимо, що їхнє серце б’ється не для нашої Церкви, не для України, не для її народу. Отож, слухаймо голос своїх пастирів, а не тих, хто лестивим словом намагається нас обманути.



Духовенство УГКЦ
Сокальсько-Жовківська єпархія

2. 09. 2009 р. Б.


Ласкаво просимо