Google Website Translator Gadget

понеділок, 27 червня 2011 р.

Обережно – секта!


Україна – поліконфесійна держава. Хоча більшість в країні становлять православні, на Західній Україні – греко-католики, та свободою віросповідання тішаться і інші конфесії, зокрема, римо-католики, п’ятидесятники, баптисти, адвентисти. Вільно сповідують свою релігію мусульмани, іудеї, буддисти тощо. Навіть такі відверто сектантські угрупування як Свідки Єгови можуть реєструватися в державних органах влади та здійснювати свою діяльність.

Звичайно, що проблем у церков є багато. Це і реституція майна, повернення храмів, які часто дотепер не виконують свої властиві функції, а приклад костела Марії Магдалини у Львові – кричущий факт. Це і потреба певних змін у чинному законодавстві України, потреба служителів, їх якісної підготовки, проте найгостріше проблеми проявляються тоді, коли вони стосуються не якоїсь однієї конфесії, а двох. Це і спільне користування храмами та почергові богослужіння, це і конфлікти між трьома православними гілками, це і прозелітизм (перетягування вірних однієї церкви іншими). А нещодавно одній із церков довелося зіткнутися з небуденною ситуацією – виникла секта, яка претендує на ім’я цієї церкви.

Мова йде про так звану Українську Правовірну Греко-Католицьку Церкву. Як сказав Глава УГКЦ Святослав Шевчук на прес-конференції в Дрогобичі 7 травня, “головне – не дати цим людям зужити наше добре ім’я тим, які хочуть ним прикриватися. Жодного відношення до Католицької Церкви вони не мають”. Саме з цієї причини, що секта “догналівців”, “підгорецьких отців”, “підгорецьких монахів”, а саме так УПГКЦ найчастіше називають греко-католики, іменує себе “греко-католиками”, не належачи до Святої Католицької Церкви, їх і не реєструють як релігійну громаду. Очевидно, що сектанти звинувачують державну владу у нібито упередженості та навіть релігійних переслідуваннях, проте якраз в цьому випадку влада поступає абсолютно правильно. Хочете творити нову релігійну спільноту – називайте її власним, а не чужим іменем. Чому б цим людям не назвати себе “Візантійська Правовірна Церква” чи ще якось, адже їхній “синод єпископів” проголосив же створення Візантійського Католицького Патріархату! Та знову ж таки, ми, католики, не повинні допустити, щоб хтось вживав наше добре ім’я для своїх неясно яких справ.

Не будемо докладно зупинятися на темі розкольницьких рухів у Католицькій Церкві, а в УГКЦ зокрема. Лефевристи, ковпаківці, а тепер догналівці – на цю тему написано досить багато і то фаховими спеціалістами, істориками, богословами. Переважно всі сектанти закінчують так, як говорив мудрець Гамаліїл, учитель Закону, під час засідання синедріону: “Відступіться від цих людей та занехайте їх! Бо коли від людей оця рада чи справа ця буде, розпадеться вона. А коли те від Бога, то того зруйнувати не зможете, щоб випадком не стати і вам богоборцями!” (Дії святих апостолів, 5:38-39).

Секта УПГКЦ небезпечна насамперед тим, що вона претендує на вірних існуючої церкви (УГКЦ), відтягує їх, як овець із стада. Звичайно, для її створення було добре підґрунтя, адже в середині УГКЦ існували проблеми, які ієрархи воліли замовчувати, ніж вирішувати. Це і симонія (продаж церковних посад), і неврегульованість стосовно окремих літургійних практик чи навіть слів, і незадоволення частини вірних нововведеннями, що мали на меті делатинізувати східний обряд, і багато чого ще. Не таємниця, що окремі священики про свій бізнес думають та дбають набагато дужче, ніж про духовні потреби громади, що часто моральний рівень отців бажає бути кращим. Але зразу ж зауважуємо – мова йде про поодинокі випадки, подібно як поодинокими були факти педофілії в Латинській Церкві, як поодинокими були факти висвячень гомосексуалістів чи жінок в Англіканській чи інших протестантських церквах. Подібні проблеми є не тільки в християнських церквах, але і поза ними, в інших релігіях. Навіть в ідеалізованих сьогодні перших віках християнства були виразні проблеми і книги Нового Завіту відкрито говорять про них.

“Листи з України”, які почали поширювати позбавлені духовного сану кілька отців-василіян та братів-василіян (родом з Чехії), появилися з 2008 року і від того часу УГКЦ не може собі дати раду з цією проблемою. На це є як об’єктивні, так і суб’єктивні причини, серед яких і дещо неправильна тактика окремих богословів УГКЦ, які в ревності своїй наробили ряд помилкових кроків, і гіперактивність “правовірних”, які останнім часом вриваються в церкви і вимагають дискусій, доводячи свою нібито правоту. Мимоволі починаєш вірити в окремих випадках, що проект УПГКЦ – це дійсно творіння рук ворогів Католицької Церкви. Та коли хтось пробує звинувачувати в цьому РПЦ, тобто православну церкву московського патріархату, то хочеться заперечити таким людям і сказати – ні, не може братня церква такі речі діяти, це швидше, справа рук самого Диявола, який готовий взяти на себе будь-який облик, щоб лише нашкодити Церкві Христовій.

Гідні похвали та наслідування окремі акції УПГКЦ, зокрема щодо заборони пропаганди лібералізму чи гомосексуалізму, щодо потреби більше молитися до Духа Святого тощо, проте типово сектантськими є намагання виставити себе “здоровою гілкою Церкви” (в той час, коли ці люди від Церкви відлучені), неможливо без обурення читати про “дух Асижу” та “ідолопоклонників”, а такими, виглядає, для послідовників “підгорецьких отців” є кожен, хто не поділяє їхніх поглядів. Турбує і те, що окремі направду побожні вірні даються себе звести із правдивої дороги “вовкам в овечих шкурах” і згодом нападають на Церкву Христову, забуваючи, що вона – тіло, а глава – сам Христос.

Маніпулювання окремими термінами є очевидним для кожного, хто знає Біблію, історію Церкви та психологію людини не поверхово, а дещо глибше. Тактика цих сектантів багато в чому нагадує тактику свідків Єгови, яка суттєво відрізняється від євангелізації, як її здійснюють католики, православні чи протестанти. Мозковий штурм, психологічна атака, сліпе підкоряння лідерам, які праві завжди і в усьому, обливання брудом інших та вознесення своїх поглядів до рангу абсолютної істини, переведення стрілок та невміння вести дискусію в конструктивному руслі, словом – наяву всі ознаки секти.

Останнім часом “ієрархія” УПГКЦ зробила ряд хибних кроків, які свідчать про агонію цієї структури, про лють через нездатність побороти Церкву Христову. Це і апостазія, прокляття та відлучення від церкви єпископа Риму, кардинала Гузара, нового Глави УГКЦ С. Шевчука, це і дивні заклики “до 12 червня 2011 року” дистанціюватися від папи Бенедикта XVI, переважання чорного есхатологічного настрою та виголошення анатем (проклять) кожному, хто згідний з теперішньою політикою Ватикану та хто добре слово говорить про Папу теперішнього чи попереднього, про керівництво УГКЦ тощо.

Найгірше те, що розумні люди, коли їм вказуєш на їхні неправильні погляди чи дії, починають робити “скляні очі” і вбачати в тобі ворога навіть тоді, коли ти говориш з ними про поклоніння Богу в Дусі і правді. Найгірше, коли бачиш, що людина добровільно обирає собі не ту дорогу, до якої кличе її Спаситель-Христос, а сотворює собі ідолів, кумирів у особі підгорецьких “владик” і в той же час звинувачує в ідолопоклонстві інших.

“Нехай воскресне Бог і нехай розсиплються вороги Його і нехай од лиця Його повтікають Його ненависники. Як дим розвівається, так їх розвій, як тане віск од вогню, так несправедливі загинуть перед Божим лицем”, говориться в Псалмі 67, а Книга Псалмів починається зі слів “Блажен муж, що за радою несправедливих не ходить…”. Тож аніж прислухатися до слів сектантів чи взятися до читання їхніх філософствувань, краще взяти до рук Слово Боже чи помолитися в тиші і попросити Господа за навернення цих людей до Святої Церкви. І віддати всю славу Богу в Трійці Пресвятій Єдиному – Отцю, і Сину, і Святому Духові. Амінь.

“Товариство святого Ігнатія”, м. Дрогобич

http://protruskavets.org.ua

неділю, 26 червня 2011 р.

Догналівська секта заважала богослужінню громади УГКЦ


Недільного вечора група догналістських сектантів влаштувала пікетування отцям-редемптористам за спробу відстояти власну каплицю. Під час Божественної Літургії догналівці під стінами церкви Св.Йосафата влаштували альтернативне «богослужіння». Про події «Католицькому Оглядачу» розповів очевидець – Тарас Антошевський, директор РІСУ, парохіянин церкви св.Йосафата:

«Сьогоднішні події пов’язані з ситуацією навколо колишньої каплиці редемптористів по вул.Плуговій, яку купили за гроші догналіти, щоб облаштувати там свій центр. Оскільки це їх власність, редемптористи ще в 90-х роках і пізніше зверталися до відповідних установ, щоб їм повернули цю каплицю. Але ситуація виглядала неможливою до вирішення, оскільки її перетворили в складське приміщення. Каплицю не розглядали як сакральну споруду, а продавали в комерційних цілях. Саме як складське приміщення її купили догналіти.

Оскільки редемптористи приєдналися до руху опору мешканців району вул. Плугової проти того, щоб в капличці догналіти робили щось своє, то тепер догналіти вирішили прийти попікетувати. Громада приблизно 50 осіб з плакатами пікетують на подвір’ї церкви під час богослужіння. Відбувалася Літургія в храмі редемптористів, а догналіти в той же час правили свої молитви під стінами церкви перед входом, заважаючи тим самим богослужінню греко-католицької громади.

Довкола було достатньо багато представників органів правопорядку і безпеки, досить багато людей. Парохіяни не могли зрозуміти, що сталося, багато хто не був в курсі ситуації на Плуговій, вони не розуміли, хто це прийшов, як так можна одночасно з Літургією, яку правили отці редемптористи, робити щось своє, інше.

У таку гарну погоду парохіяни часто стоять на вулиці з дітьми, але з їх боку все було спокійно і мирно.

Догналіти стояли з плакатом : «Редемптористи крадуть сестрам каплицю вул.Плугова, 6». З їх боку захід очолював Методій Спіржик. Пікетування тривало до завершення Літургії, потім під час Вечірньої. Незважаючи на це, парохіяни спокійно і мирно виходили з церкви і розходились».

http://catholicnews.org.ua

вівторок, 21 червня 2011 р.

Блаженніший Любомир (Гузар) вважає «підгорецьких отців» сектою


Для Блаженнішого Любомира Гузара «підгорецькі отці», які себе називають «українською правовірною греко-католицькою церквою» – це просто секта.
Про це колишній Предстоятель УГКЦ Блаженніший Любомир сказав в інтерв’ю генеральному директору каналу «1+1» Олександру Ткаченку в його авторській програмі «Tkacheko.ua» у понеділок, 20 червня, відповідаючи на запитання, що в УГКЦ є так звана «підгорецька опозиція, підгорецькі отці», які звинувачують офіційну УГКЦ у тому числі в лібералізмі, чи є таки вони опозицією?
За його словами, «підгорецькі отці» – це секта, люди, які діють «з якихось причин, під якимось, так би сказати, натхненням від когось, хто їм дає великі суми грошей», – заявив Блаженніший.
«Це не є якась нова церква, це секта. Вони сьогодні є частиною наших реалій. І не можна сказати, що їх нема. Вони є. Але я кажу вам, яке моє розуміння тої групи людей. Вони Греко-Католицької Церкви не завалять. Вони тільки роблять багато клопоту, бо зводять людей, яких невідомими методами переконують, що я і такі як я, особливо ті, що прийшли з-поза кордонів України, є ліберальними. Це означає, що ми не дотримуємося Божих законів, що ми не дотримуємося нашої рідної традиції. Вони просто хочуть себе оправдати, хочуть показати, що вони є добрими християнами, католиками, традиціоналістами. Якби вони такими були, то не були б поза Церквою», – сказав колишній Предстоятель.
Блаженніший Любомир висловився також щодо Єдиної Помісної Церкви. Він наголосив, що говорячи про Єдину Помісну Церкву, ми мусимо розуміти, що в цьому питанні бажання має бути не лише на рівні владик чи духовенства, а й мусить бути на рівні мирян, на рівні того народу, який належить до цих сьогодні чотирьох гілок.
«Якщо буде це бажання, тоді і духовенство, і єпископат реагуватимуть на це, і матимуть дуже сильну підставу тривалості евентуального об’єднання», – зауважив він. Крім того, наголосив на ролі монашества, бо «монашество в нашій Київській Церкві відіграє надзвичайно важливу роль».
Колишній Предстоятель також нагадав, що Єдина Помісна Церква можлива лише у сопричасті (єдності) з Папою Римським, оскільки, на його думку, первісно саме так і було, і до цього треба повернутися.
Проте, як він гадає, «такий факт абсолютно не загрожує нікому з нас».

Фрагмент програми можна побачити за цим посиланням.

http://www.ugcc.org.ua

четвер, 16 червня 2011 р.

Греко-католики проти "правовірних греко-католиків" - перші сутички


Релігійна громада так званої Української правовірної греко-католицької церкви ( УПГКЦ - відкололась від УГКЦ) намагається розбудувати каплицю Матері Божої Неустанної Помочі, що у Львові на вул Плугова, 6. Свого часу радянська влада зробила у цій церковці склад. Згідно з документами, це приміщення тепер належить трьом монахиням, які відносять себе до УПГКЦ. Про це сьогодні, 10 червня, в коментарі Гал-інфо розповів голова комісії законності та депутатської діяльності Львівської міської ради Любомир Мельничук.
«Не маючи дозволів, керуючись тільки документами купівлі-продажу, вони розпочали розбудову та надбудову приміщення. Нині діє заборона від районної адміністрації, там патрулює міліція. Однак, ці люди продовжують будувати»

За словами депутата, люди масово приходять туди, щоб висловити свій протест, адже «ніхто не хоче мати поруч свого будинку секту».

«Учора ці люди вирішили встановити хрест біля цієї церкви, однак люди їм не дозволили. Юридичне управління Львівської міської ради буде подавати позов на призупинення надбудови та її демонтаж», – розповів Любомир Мельничук.

За його словами, сьогодні, 10 червня, о 20.00 УГКЦ планують провести службу божу біля приміщення цієї церкви на знак протесту проти УПГКЦ, яка творить розколу в УГКЦ.

Нагадаємо, що каплиця Матері Божої Неустанної Помочі знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Плугова, 6. Відповідно до архівних правовстановлюючих документів, будівля каплиці історично належить Отцям чину Найсвятійшого Ізбавителя (Редемптористам). Під час заборони УГКЦ радянською владою каплиця була відчужена та використовувалась, як складське приміщення.

Протягом тривалого часу УГКЦ намагається повернути у свою власність будівлю цієї каплиці, проте каплиця і досі залишається поза власністю церкви, її і далі використовують не за призначенням.


http://www.galinfo.com.ua