Хлопця з Тернопільщини побили колишні монахи

Травми отримали троє учнів дяківської катехитичної академії під час міжконфесійного конфлікту у Чорткові. Натомість "Українська Правовірна Греко-Католицька Церква" називає такі факти брехнею.

Струс мозку та перелом виличної кістки у двох місцях отримав 20-річний Микола Катрич у Чорткові наприкінці 2010 р.
Ми із сином і досі не можемо оговтатися від тих подій, - розповідає мати хлопця пані Марія. - Але віра вчить нас прощати недругів. Най так і буде.
Нагадаємо, протистояння греко-католиків і "підгорецьких монахів" почалося 7 листопада на парафії Преображення Господнього. Із того часу сутички не вщухали.

Не впізнала власної дитини

14 листопада Марії Катрич повідомили про те, що її син у лікарні. Родина живе в Івано-Франківській області. Пані Марія покинула все й поїхала до сина.
Коли зайшла в палату, то не впізнала Миколи, - каже мати. - Він був у страшному шоковому стані. Під правим оком - гуля. Око заплило кров’ю. Половина обличчя набрякла.
У чортківській райлікарні зробили рентгенівські знімки, продовжує жінка. Сказали, що просто зламана щелепа. Однак із кожним днем стан Миколи погіршувався.
- Температура піднялася вище 39оС, - каже жінка. - Збільшився й набряк. Нас відправили у Тернопільську обласну лікарню. Коли сина оглянув нейрохірург, то сказав, що не розуміє, як Микола досі живий. Гній позабивав усі гайморові пазухи. Окрім того, мені пояснили, що в Миколи сильно подрібнена вилична кістка. Частина її ледь не пробила око. Потрібно було оперувати.

Операцію робили п’ять годин

Операцію робили 24 листопада. Тривала вона чотири години.
Коли лікар вийшов з операційної, то сказав, що син залишиться в реанімації, бо його організм почав своєрідно реагувати, - продовжує мати. - До нього весь день нікого не пускали. Тільки увечері дозволили зайти до сина на кілька хвилин. На шкірі у нього з’явилися плями бурякового кольору. У нього був жар.
Пообіді наступного дня Миколу перевели у відділення стоматологічної хірургії. Там він пробув до 13 грудня.
Хоча Миколу й виписали, ми поїхали не додому, а в чортківську лікарню, - каже Марія Катрич. - У сина трималася висока температура. Були і страшенні болі. А якось вночі він ледь не захлинувся гіркою речовиною. Медики пояснили, що після операції потрібно буде відкачувати рідину.

Рудоволосий хлопчина бив кастетом

Микола уже вдома, але й надалі продовжує перебувати під наглядом лікарів.
Страшне горе - у молодому віці терпіти такі муки, - плачучи каже мати. - Більше місяця їздимо по лікувальних закладах. Син хоче йти вчитися в академію, але це поки що складно. Він не може довго читати. Каже, болять очі і голова. Сподіваємося тільки на Божу милість.
Говорити Миколі усе ще важко. Але як відбувалися події того дня, він коротко розповів нашому кореспондентові телефоном.
Ми з іншими учнями академії поверталися з Літургії. Почули, що біля храму Преображення Господнього - маніфестація, - розповідає юнак. - Підійшли. Бачимо - там зібралися підгорецькі монахи разом із сестрами. Позаду - якісь високі, спортивної статури хлопці. Згодом автобусом привезли ще незнайомців. Ті відразу кинулися в бій.
По одному неповнолітніх семінаристів затягували в коло, продовжує Микола. Оточивши, спеціально провокували на конфлікт.
Двоє хлопців тягнули мене за руки, - каже Микола. - Насилу вирвався. Помітив, що моєму товаришу Андрію чимось пробили щоку, потекла кров. Поспішив йому на допомогу, але відчув сильний удар під око. Помітив біля себе рудого задираку із металевим предметом у руках. Скоріш за все, то був кастет. Обличчя дуже пекло. Здавалося, що на ньому залишилася вм’ятина, як на автомобілі після зіткнення. Боявся, що осліпну. На праве око нічого не бачив.
Микола припускає, що підгорецькі монахи спланували всю акцію.
Вони молилися й билися за сигналом, - пригадує юнак. - Навіть на відео видно, як вони за командою піднімають руки вгору, падають на коліна й так само разом встають. Ті, що нас били, знали, задля чого вони приїхали у Чортків. Я й досі не можу нормально жувати. Їм тільки рідке. А коли згадую про ті події, тиск піднімається. Не думав, що монахи бувають такими жорстокими.
Коли хлопець лежав у лікарні, до нього приходили працівники міліції. Вони записали покази. На відео Микола впізнав свого нападника.
В обласній лікарні медики підтвердили, що Микола Катрич справді був у важкому стані.

“Проклинали на чому світ стоїть”

Конфлікт у Чорткові спричинили колишні монахи з Підгорецького монастиря Львівської області та сестри-монахині із села Пробіжна, що на Тернопіллі, заявляє Апостольський адміністратор Бучацької Єпархії УГКЦ отець Дмитро Григорак.
- Це так звані “догналівці” або “підгорецькі отці”, - розповідає він. - Їхній керівник - колишній чеський римо-католицький священик отець Антон Догнал, який у 70-80 рр. служив на парафії у Моравії (Чехії). Він вважає себе пророком. Запевняє, що тільки він чує Бога, а всі решта помиляються.
“Група Догнала” хотіла захопити храм Преображення Господнього у Чорткові, продовжує отець Дмитро Григорак. Особи, які керували акцією, виключені з Католицької Церкви. Це - Василь Гітюк та Ричард Шпіржік. Разом із ними, як говорить отець, були 20 сестер-монахинь, які відмовили послух ієрархії УГКЦ і підпорядковуються псевдоєпископам “групи Догнала”.
- При першій спробі захопити храм 7 листопада вони накинулися на отця Івана Сеньківа, - продовжує він. - Після того із їхнього боку було ще кілька таких нападів. А 14 листопада вони привезли із собою групу “бойовиків”, які й побили наших парафіян.
- Троє хлопців отримали серйозні травми, - розповідає отець. - Одному пробили щоку, в іншого - синці на всьому обличчі, а третій переніс важку операцію. Виходить, що так звані “єпископи” займаються каліцтвом людей.
Адміністратор співчуває родинам потерпілих. Також він не розуміє, чому “підгорецькі отці” хочуть захопити храм у Чорткові.
- Кошти на будівництво давала церковна громада, настоятелем якої був отець Роман Шелепко. - Покійний отець, як і його парафіяни, належали до складу Бучацької єпархії УГКЦ.

Агресивно поводилися із сестрами

Поговорити із "правовірними католиками" нам не вдалося. Ми не знайшли жодних контактів, аби з ними зв’язатися. Ми надіслали їм електронний лист із проханням дати свої коментарі щодо ситуації, але відповіді, на жаль, не отримали. На офіційному сайті УПГКЦ http://uogcc.org.ua є відеоматеріали, у яких сестри дають свої свідчення стосовно ситуації в Чорткові.
- До 14 листопада ми попередили міліцію й адміністрацію, що тут відбудеться мирна маніфестація і Свята Літургія поблизу храму, якщо нам перешкодять відслужити в церкві, - говорять сестри на відео. - Автобусом приїхали близько 50 наших вірних. За 200 метрів від церкви їх зупинили й почали над ними фізичну розправу. Кількість нападників була близько 400. Найагресивнішими були хлопці, яких привезли із Дяківської академії.
На відео також зазначено, що вони штовхали, били монахинь. Зрозуміло, що чоловіки захищалися від їхніх ударів.
- Григорак роздув усе до неймовірних розмірів, - стверджують монахині. - Є підозра, що лице одного з “потерпілих” намазали червоною фарбою, бо цей хлопець через декілька хвилин бігав по автостанції. Нічого йому не було, ще й стежив за нами. Наперекір дійсності Григорак друкує брехню.

Кримінальної справи не порушили

Працівники Чотківської районної міліції говорять, що жодної кримінальної справи проти сторін конфлікту не порушили, бо немає ознак злочину. У висновках судмедекспертів, які отримала міліція, вказано, що жодних серйозних травм учасники конфлікту не отримали.

Тим не менше, потерпілий Микола Катрич може звернутися із позовною заявою у суд, додають працівники Чортківського райвідділу міліції. На основі його свідчень може бути порушена кримінальна справа.

Детальніше про міжконфесійні протиріччя на Тернопіллі читайте 26 січня у “RIA плюс” за №4.

Наталія БУРЛАКУ


Джерело: http://te.20minut.ua