Google Website Translator Gadget

субота, 27 червня 2009 р.

Обережно: вовки в овечих шкурах!


Останнім часом серед вірних греко-католиків розповсюджуються так звані "листи з Підгірців", які до болю нагадують листівки Білого Братства з зображенням Ірини Кривоногової (Марії Деві Христос) або так звані "листи щастя" - не за змістом, а своєю таємничістю та єретичним духом. Суть цих листів полягає в тому, що кілька монахів, які стверджують, що їхній "дух справжнього християнства" ліквідується "з допомогою психологічних методів і так званим послухом" теперішніми ієрархами УГКЦ, оголошують апостазію Верховному Архієпископу греко-католиків кардиналу Любомиру Гузару та перебирають на себе всю повноту влади в УГКЦ.

Інакше ніж маячнею хворих і психічно неврівноважених це не назвеш і справа не вартувала б і виїденого яйця, якщо б ці листи не розповсюджувалися дійсно віруючими людьми і не спричиняли неспокій і в так неспокійний час. Шкода, що кілька колишніх василіан (на даний час відлучені від Церкви карою Великої Екскомуніки) з чеської делегатури ЧСВВ в Україні змогли так закаламутити воду, шкода, що представники некатолицьких конфесій використовують ці листи для підривної діяльності всередині Католицької Церкви, але ще більше шкода, що багато щирих віруючих людей теж приклали руки до розповсюдження так званих "листів підгорецьких "отців". Звичайно, що багато хто незгідний з тим, що в УГКЦ на Україні згадується "і всіх вас, православних християн", чого не роблять отці-василіяни і чого не почуєш з ватиканського богослужіння по радіо, звичайно, що єпископи і священики, які працювали в підпіллі і витерпіли важкі випробування сибірської каторги як о. Йосафат Каваців зі Стрия, можуть мати певні застереження щодо співпраці з іншими конфесіями, проте той факт, що дана справа є актом, спрямованим проти самої Церкви, може не зауважити лише сліпий. 4 бунтівних монахів "відлучили" від Церкви кардинала та 17 єпископів і "призначили" свій церковний уряд з нібито "ображених" отців, яких нашвидкуруч "висвятили" в єпископи самопроголошені "пастирі".

Про потаємний, прихований конфлікт між ієрархією УГКЦ і отцями-василіянами кожному, хто цікавиться поточним релігійним життям, відомо давно, проте варто наголосити на тому, що "підгорецькі отці" в жодному разі не репрезентують всього ордену Василія Великого, який, незважаючи на різні інсинуації, все-таки має велику повагу серед вірних УГКЦ. Згіршення, яке походить від так званих "листів", наводить на гадку євангельські слова - краще було б їм "взяти камінь жорновий на шию", аніж мають вони спокушати вірних.

"Листи з України", які чомусь завжди розпочинаються великоднім "Христос воскрес!", звинувачують людину, яка так багато зробила для нашої української церкви та і всього українського народу - кардинала Любомира, "повідомляють" про якісь свої безглузді рішення нашого папу, єпископів Католицької і Православної Церков (до чого тут Православні Церкви - дуже важко второпати), а також Ющенка, Луценка, "губернаторів" 7 міст (з них 4 в Західній Україні) та мерів 7 міст - Стрия, Луцька, Бучача, Дрогобича, Коломиї, Чорткова та Жовкви. В політичному плані ця справа дуже нагадує події в трускавецькій "Батьківщині", коли 7 депутатів виключили з партії голову міської організації і повстали проти півтисячі трускавецьких бютівців, щоб вгамувати свої амбіції. Але Бог все розставив на свої місця.

Звичайно ж, Вселенська Церква не раз мала неприємності з особами, які через гординю повставали проти правдивого вчення Христа - тому і відбувся церковний розкол 1054 року, тому і відбулася Реформація в 16 столітті, тому і маємо так багато різних некатолицьких церков і сект на теперішньому етапі історії. Навіть нещодавні події з лефевристським рухом в Латинській Церкві і події з одним бунтівним отцем біля Львова в УГКЦ показують, що такі труднощі виникатимуть ще не раз. Але на те вона і скала, наша свята Церква, щоб не могли її здолати "ворота пекельні", щоб боротися з єресями і напоумлювати вірних, на душі яких чигає ворог Бога і людей - диявол. Адже "листи з Підгірців" - не що інше, як справа рук Сатани, ворога роду людського, який діє під маскою добра, "благих намірів" щодо церкви, якими вистелена дорога до пекла. Він діє і серед католиків, і серед православних (згадаймо хоча б рухи старообрядців, інші розкольницькі рухи), і серед протестантів (згадаймо небажання п'ятидесятників піти на поступки вимогам часу і утворення харизматичного руху), і серед нехристиян.

Тому будьмо пильні і не піддаваймося спокусам, не ведімося на такі гидкі сенсації, які мають блискучу обгортку, але всередині наповнені смородом та цвіллю. Якщо ми християни, то і чинімо по-християнськи, живімо в братній любові і довіряймо Богові та Його опіці - як над кожною людиною зокрема, так і над всією Святою Церквою. І тоді не будуть нам ні цікаві, ні страшні ніякі "листи з України" ніяких "святих підгорецьких отців". Слава Ісусу Христу!


Джерело публікації http://www.turportal.org.ua/visnyk/n16.htm

Немає коментарів:

Дописати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.