Про духовні практики «підгорецьких»

У червні 2007 року Методій Шпіржик, Маркіян Гітюк, Кирило Шпіржик, Ілля Догнал (далі в тексті «підгорецькі») звернулися до Святішого отця Венедикта XVI з проханням про благословення для укладеного ними молитовника «Голгота».

Традиційно «підгорецькі» переймаються, як «зберегти апостольську і справді католицьку віру, щоб могти бути спасенними» у ліберальному світі, де навіть у християнському середовищі стрімко поширюються дзен-буддистські та індуїстські практики медитації, витісняючи традиційні способи молитви навіть із монаших спільнот.

З «підгорецькими» важко не погодитись. Справді, натепер можемо бути свідками формування певного типу «християнина», який у неділю «традиційно» відвідує християнський храм, а протягом тижня «духовно вдосконалюється» на курсах трансцедентальної медитації в центрі Махаріші, відвідує школу «фен-шуй» або займається «візуалізацією» необхідної суми «зелених купюр» у черговій економічній секті net-work маркетингу.

Тип такого «християнина» здебільшого формується в середовищі традиційних для України церков. Рідше цю тенденцію спостерігаємо у протестантських громадах. Яко протидію негативним тенденціям десакралізації, яка охопила традиційно християнські країни, «підгорецькі» подають до «диспозиції монахам, монахиням, студентам теології, а також священикам чотиригодинну модель внутрішньої молитви». Запропонований ними тип молитви містить «найосновніші правди, що торкаються нашого спасіння і нашої єдності з Ісусом». Щобільше, «підгорецькі» звертаються з проханням до Святішого Отця, «щоб тому, хто під час дня помолиться дві години цієї внутрішньої молитви, було це зараховано за обов'язкову молитву Молитвослова».

І. Особливості моделі молитви «підгорецьких»
У чому ж суть цієї внутрішньої молитви? Попри загальновідомі, сухо подані християнські істини про необхідність прощати своїм ворогам, у викладі «підгорецьких» натрапляємо на доволі нетрадиційний спосіб молитви: «Потиху кличу „аааа" і усвідомлюю звернення Авва (Отче), а також і те, що тепер Святий Дух заступається за нас воланням „аааа" - Авва (Отче)...» (стор. 3, пор.: стор. 7, 8). Відтак пропоновано «звернутися до Ісуса з вірою, взиванням Його Імені - Єгошуа (Бог є спасіння)" (стор. 3; пор.: стор. 8). Всюди, де тільки згадується ім'я Ісуса, у викладі «підгорецьких» обов'язково в дужках подано його гебрейську форму Єгошуа (стор. 4). Відразу хочемо зазначити, що не маємо нічого проти гебрейської форми імені Ісуса. Насторожує інше: акцентовано на протяжному вимовлянні імені Єгошуа, затягуючи букву «а».

Окрім імені Єгошуа, подібним чином рекомендовано вимовляти Елої (Мк. 15, 34): «Тоді допомагає напівголосне вимовляння слова „Елої - Еееее...", або повторювання „лої, лої..", або повторювання «ло, ло, ло...». Це є неначе несуча хвиля, яка допомагає залишатися в суті (???), а нею є з'єднання з Ісусовим духом у цьому взиванні». Згідно з «Інструкцією до молитви», запропонована «підгорецькими» модель має складатися з трьох частин.

У третій частині вони рекомендують завше використовувати лише гебрейський варіант божественних імен: замість Ісус - Єгошуа, замість Отець - Авва, замість Святого Духа - Руаг. Це, на їхню думку, сприятиме інтенсивному єднанню з Ісусом. «Тоді душа відкривається дії Святого Духа у взиванні подихом (пор. Рим 8, 26). Цьому допомагає голосна «аааа», яка природньо допомагає внутрішньому звільненню і відданні себе Богу».

Власне кажучи, у запропонованій «підгорецькими» моделі молитви не потрібно ні імені Єгошуа, ні Авва, достатньо вимовляти лише протяжне «а": «В частині в) в кожній годині взиваємо лише «аааа-аааа», що виражає або звернення Авва - Отче, або Єгошуа, або Руаг. Виняток є при проживанні Божого слова «Елої, Елої, лема савахтані», де у воланні використовуємо голосні «ееее» або «іііі» ".

ІІ. Аналіз моделі молитви «підгорецьких»
1. У своїх прокламаціях «підгорецькі» завше себе репрезентують яко ревних оборонців католицької традиції, консерваторів-інтегристів, «останніх із могікан» автентичного греко-католицтва, які ведуть боротьбу проти «модерністів», а радше сказати «постмодерністів», оскільки New Age, який, на їхню думку, «сповідує» єрархія УГКЦ, - це тип пост-модерної духовності. Вони критикують все, починаючи від історично-критичної методи тлумачення Святого Письма і закінчуючи практикою вживання слова «православний» в УГКЦ, що, на їхню думку, є знаком апостазії.

2. Водночас, попри сповидний консерватизм, «підгорецькі» й самі не проти бути «постмодерними». Вони налаштовані кардинально реформувати століттями затверджену практику молитви «Молитвослова», замінивши її кількагодинним «ааа- канням, еее-канням», називаючи це «внутрішньою молитвою». Звертання «підгорецьких» до Римського архиєрея по благословення молитовника «Голгота» є лише ширма для віруючих УГКЦ, яким вони хочуть продемонструвати свою вдавану відданість і послух папі. Останні події вказують, що це не так.

3. Очевидячки, не католицька традиція слугувала «підгорецьким» натхненням до вироблення «моделі внутрішньої молитви». Справжнім джерелом їхньої інспірації була гебрейська середньовічна езотерична традиція, відома під назвою Каббала. У каббалістичній традиції існує практика молитви-прикликання імен Бога з особливою акцентацією- затягуванням голосних звуків. Цим займається практична каббала, в «основі якої лежать маніпуляції із священними іменами Бога».

Найвищого рівня концентрації гебрейські містики-каббалісти досягали шляхом зосередження на іменах Бога. Не випадково «підгорецькі» вважають, що «інтенсивне з'єднання з Ісусом» настає після того, як вимовляємо його ім'я саме на гебрейський кшталт - Єгошуа-аааа.

Згідно з вченням каббали, голосні звуки в івриті відіграють колосальне значення. Скажімо, звук «а» відповідає вищій, тобто першій сфірі - кетер (корона). Звідси і постала практика тривалого звучання голосних звуків, а передовсім звуку «а». Слід сказати, що сучасна постмодерна духовність New Age та неогностицизму сформувалась не лише на основі орієнтальних практик дзен-буддизму й індуїзму, а й значною мірою й під впливом вчення каббали. Вже в добу Ренесансу каббалою почали захоплюватись християнські філософи Джордано Бруно та Марсіліо Фічіно.

Велике значення каббалі надавали відома російська окультистка Є. Блаватська та видатний російський філософ В. Соловйов. Натепер знову спостерігаємо пожвавлене зацікавлення гебрейським езотеричним вченням з боку осіб, що декларують себе християнами. Робляться спроби достосувати медитативні практики каббали до сучасних умов. Зацікавлення каббалою спостерігаємо з боку голівудських акторів та поп- зірок (актор Річард Гір, співачка Мадонна і т. д.).

Таким чином, духовна діяльність «підгорецьких» справді виглядає дуже постмодерново і є ніщо інше, як форма християнського неогностицизму. Саме тому вони так гостро критикують єрархію УГКЦ за прихильність до New Age, щоб максимально відвернути увагу від власного нехристиянського джерела інспірації.

4. Голосні звуки з метою маніпуляції свідомістю людини активно використовує сучаний напрямок у психології, відомий під назвою нейро-лінгвістичне програмування (НЛП). Більшість сучасних реклам на телебаченні й радіо послуговуються саме методами НЛП. Постійне повторення звуку «аааа» присипляє свідомість людини, робить її некритичною.

Всім відома практика заколисування дитини співанням «ааааа-аааа». Це ніщо інше, як традиційна народна практика НЛП. Заколисати, приспати свідомість своїх адептів, духовно закабалити - це і є справжня мета моделі внутрішньої молитви «підгорецьких».

5. Молитовні вправи «підгорецьких» строго розбиті на третини по 15 хвилин (стор. 10-14). Відповідно третина поділена на «п'ятихвилинки», кожній з яких відповідає певна постава тіла й молитовна активність. Причому «підгорецькі» наголошують, що у випадку спільної молитви більшої кількості осіб, керівник групи має строго пильнувати за проміжками часу, сповіщаючи про закінчення «п'ятихвилинки» словом «Амінь!"(стор. 9).

Кожна така «третина» закінчується п'ятихвилинним «аааааа». Це дає підстави говорити і про використання «підгорецькими» сектантських методик зомбування. Адже автентичний християнський спосіб наближення до Бога не ґрунтується на тій чи іншій техніці (моделі). Це суперечить євангельському духу дитячої віри, яким пройнята містика св. Терези від Дитяти Ісуса.

Справжня християнська містика (внутрішня молитва) немає нічого спільного з техніками і моделями. Внутрішня молитва - це Божий дар; Божа благодать, а не «аааа» «допомагає внутрішньому звільненню і відданні себе Богу».

Отримуючи дар внутрішньої молитви, християнин завше почуває себе недостойним. 6. Слід наголосити, що стиль діяльності «підгорецьких» перегукується з російською тоталітарною сектою «Богородичний центр». Якщо «богородичники» демонізують єрархію РПЦ, то «підгорецькі» - єрархію УГКЦ. Як і «богородичники», «підгорецькі» звинувачують єрархію УГКЦ у апостазії, з тією лиш різницею, що перші проклинали РПЦ за співпрацю з комуністами, другі вбачають в єрархах УГКЦ таємних адептів New Age.

«Богородичники» маскувалися, проповідуючи Соловецьких мучеників, «підгорецькі» ж ховають своє справжнє лице за мучениками УГКЦ. Перші й другі інспіровані харизматичним рухом, повсюдно наголошують про добрі стосунки з папою. «Богородичники» називали себе «істинно православною катакомбною церквою», рівно ж і «підгорецькі» претендують на титул «правдивих греко-католиків», котрі зберегли традиції катакомбної УГКЦ.

Проповіді «богородичників» та «підгорецьких» за своїм змістом гамартіяцентричні (від грецького слова ‛αμαρτία - гріх), наскрізь пройняті апокаліптичною тональністю, що знову вказує на проблематику зомбування та маніпуляції свідомістю. Не випадково поведінка «підгорецьких» та їхніх адептів часто виходить за рамки християнської етики і переростає у відверту агресію з бажанням фізичної розправи. За лаштунками діяльності «підгорецьких» стоїть спільний з «богородичниками» політтехнологічний сценарій.

Висновок
Підводячи підсумок, можемо практично ствердити, що у випадку діяльності «підгорецьких» маємо справу зі звичайною тоталітарною сектою неогностичного характеру. Подальші дослідження зможуть лише це підтвердити. Для цього необхідно провести детальний аналіз усіх писань «підгорецьких». У даному випадку не зашкодила б і відповідна психіатрична експертиза. Слід передбачити також, що невдозі священикам у їхній душпастирській діяльності прийдеться зустрічатися з першими жертвами «моделі внутрішньої молитви» підгорецьких «духівників».

Вже наперед необхідно передбачити створення реабілітаційного центру для потерпілих від маніпуляції свідомістю та зомбування. Тут великою проблемою повстає питання фахової підготовки наших душпастирів. Довший час греко- католицьке духовенство перебувало у святому переконанні, що наш люд є консервативний і ніколи не долучиться до нетрадиційних нововведень.

Приклад діяльності «підгорецьких» свідчить про цілком протилежне. Прихильниками «підгорецьких» стала частина віруючих, які вистояли у греко-католицькому підпіллі за радянських часів, але не змогли витримати сучасне випробування релігійною свободою. До «підгорецьких» долучається інтелігенція, мотивуючи це тим, що від своїх душпастирів вони ніколи не чули глибших тлумачень Святого Письма, пояснення способів приватної молитви.

Якщо в минулих століттях інтелігенції був притаманний дух критицизму, то в ХХІ столітті інтелігенція є цілковито дезорієнтована, схильна сприймати найпримітивніші байки, проте з цілковитою недовірою ставиться до слова Iстини. Значна частина інтелігенції є під впливом New Аge і тому вона стає легкою здобиччю для угрупувань на кшталт «підгорецьких», легко піддається духовному рабству та закабаленню. У зв'язку з цим необхідно пожвавити видавничу діяльність, яка тепер є на часі. Якнайшвидше необхідно здійснити переклад та видання документу, підготованого Папською радою з питань культури спільно з Папською радою з питань міжрелігійного діалогу Gesщ Cristo portatore dell'acqua viva. Una riflesione cristiana sul New Age (Vatican, 2003), в якому у стислій та доступній формі подані всі основні засади New Age та пасторальні поради для християн. З цим документом має детально ознайомитись кожен греко-католицький священик і обговорити його на пасторальних зустрічах із своєю громадою.

Ситуація з «підгорецькими» не є приводом для розчарування, а радше підставою для певних висновків з метою зміни ситуації на краще. В першу чергу необхідно звернути пильну увагу на інтелектуальні кола суспільства, пожвавити співпрацю з інтелiгенцією. Для цього греко- католицькі священики мають активно зайнятися самоосвітою, аби добре розуміти духовні тенденції й питання, які на цей момент актуальні в середовищі інтелектуалів.

Олег Савка
№ 2 (411) березень - квітень 2009


http://www.patriyarkhat.org.ua/ukr/archive/article;550;411

http://www.christusimperat.org/uk/node/12665