Google Website Translator Gadget

понеділок, 4 липня 2011 р.

Раніше догналівці були за події в Асижі!!!


Деструктивна секта А. Догнала, яка вийшла з лона Католицької Церкви, як виявляється, на початках не мала нічого проти так званих екуменічних зустрічей покійного понтифіка Івана Павла II в Асижі. Про це довідуємося насамперед аж із цілого розділу книги "Чотири слова з України", котра досі висить на сумнозвісному їхньому вебсайті http://www.community.org.ua

Чому сектанти так кардинально змінили свою думку, коли в тій книзі, що теж вийшла друком у 2005 році в Івано-Франківському видавництві "Фоліант", наводять протилежні речі від теперішньої позиції, в котрій "викляли" посмертно Папу Івана Павла II за його "єресі" та й Бенедикта XVI теж? Що це - плоди шизофренії чи то диявол так притемнив розум, що вони вже не розуміють до кінця, про що говорять чи пишуть? Дивні люди, кабалістичні лжевчителі.

Тепер до вашого відома подається витяг (розділ) із видання "Чотири слова з України". Текст так само там подається й від першої особи, хоч авторство нібито спільне... Мабуть, сам гуру секти Догнал (Тонек) написав більше наступне:

VIII. ВИСЛОВЛЕННЯ ДО ЗУСТРІЧІ В АСИЖІ

Монахині контемплятивного монастиря св. Василія Великого, який знаходиться на папській території в Кастел Ґандольфо (Альбано), приблизно рік перед смертю Святішого Отця Івана Павла ІІ запропонували йому концепцію щодо міжрелігійних зустрічей в Асижі і передали її з просьбою про її виголошення, або для доопрацювання та оприлюднення в цілій Церкві. Контемплятивні сестри добачають, що релігійний синкретизм є однією з головних причин всесвітньої кризи християнства, і також, що землетрус в Асижі був пророцьким знаком з неба. (Під час землетрусу впав великий камінь і розбив головний вівтар в базиліці, яка була осквернена поганським культом).

Сестри запропонували наступну форму:

Прокламація на тему молитов за світовий мир в Асижі (1986, 2002 рр.)

Мир - це загальнолюдська вартість, яку повинна відстоювати кожна свідома людина, не зважаючи на те,чи визнає якусь релігію, чи є атеїстом!

В 1986 і 2002 роках в Асижі відбувалися молитви за мир у світі, в яких також брали участь представники нехристиянських (поганських) релігій. На жаль, мас-медіа, а навіть і католицькі журнали, календарі і книги до документальних фотографій додавали хибні цитати і коментарі. Однак в жодному випадку не можна з молитов в Асижі робити неправильні висновки. Тому знову потрібно підкреслити:

1. Християнський Бог, який є Триєдиним: Отець, Син і Святий Дух, не тотожний з божествами, котрим поклоняються індуїсти, буддисти, синтоїсти, ламаїсти, анімісти і т.д. Йдеться про діаметральну протилежність! В основах християнської віри нічого не змінилося і не зміниться: постійно правдою було і буде, що єдиним Спасителем є Ісус Христос і “ні в кому іншому нема спасіння!” (Ді. 4,12).

2. Різні аргументи теологів (особливо у часі після Собору) про альтернативні та ординарні дороги до спасіння у таких релігіях є лише теоріями. Часто вони відводять від основ віри. Погляди теологів не є правдами віри, на яких стоїть запорука нашого спасіння. Ця запорука є тільки в Ісусі Христі, Божім Сині, єдинім Спасителеві і ніде інше! Ми усі повинні бути Христовими свідками (пор. Ді. 1, 8).

3. Щодо місії і місіонерів – на першому місці місіонери зобов’язані проповідувати Ісуса Христа, Спасителя як основу, центр і вершину свого пізнання (пор. EN №68). Це завдання в жодному разі не можна деградувати до того, щоб з місіонерів сталися соціальні, харитативні чи культурні працівники. Це була б зрада Євангелії! Господній наказ залишається той самий і сьогодні: “Ідіть же по всьому світі та проповідуйте Євангелію всякому створінню. Хто увірує й охриститься, той буде спасенний; а хто не увірує, той буде осуджений” (Мр.16,15-16).
4. В чому в першу чергу мали би чинити покаяння єпископи, теологи, монахи, священики, Божий люд? В тому, щоб опустили духа світу цього, а прийняли Духа Христового!
Для цього потрібно мати апостольське вчення (див.Ді.2, 42). Що таке апостольське вчення? Це та сама віра, та сама Євангелія, той самий Дух, той самий Христос, якого мали і проповідували апостоли. “Коли ж хто Духа Христового не має, той Йому не належить” (Рим. 8,9).

Ап.Павло пише до Галатів, що цілком актуальне і сьогодні: “Дивуюся, що ви так швидко перейшли на іншу євангелію…, та коли б ми самі, чи ангел з неба проповідували вам іншу, більше за те, ніж ми вам проповідували, нехай буде анатема!” (Гал. 1,6-8).
Це є вчення апостолів і апостольська віра, котру я знову потверджую і проголошую: Ми повинні проповідувати вчасно і невчасно живого Христа, якого проповідували протягом 2000 років, і ту саму Євангелію, та бути Христовими свідками – мартирес (пор. Ді.1, 8).
Погани не мають запоруки спасіння, і ми повинні словом, життям і всіма середниками змагатися за їхнє спасіння. Байдужість до їхнього спасіння є великим гріхом сучасної доби. Апостол закликає: “Горе мені, коли б я не проповідував Євангелії” (1 Кор 9,16).
До Божого Царства є лиш одна дорога та одні двері, і тією дорогою і тими дверима є Христос! (пор.Ів.4, 6; Ів.10, 9);
5. Якщо хтось вважає молитву в Асижі за модель вступу до Нью Ейдж, то помиляється! На це відповідаю словами ап.Павла: ”Що спільного між світлом та темрявою? Яка згода між Христом і Веліялом? Які взаємини між храмом Божим та ідолами?” (2 Кор. 6, 15-16).

Закінчення: Повторюю – в Асижі йшлося тільки про акт прилюдного підкріплення миру у світі, а не про якийсь синкретизм і єдність з цими поганськими релігіями. Той, хто із зустрічей в Асижі робив фальшиві висновки, які противляться апостольському вченню і традиції святих, а хотів би проголошувати якусь нову віру і нову духовість, то поводиться нечесно і навмисне подає неправдиве пояснення...

Немає коментарів:

Дописати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.