Андрій Юраш, релігієзнавець
– Двадцять дев'ятого березня у Ватикані Конгрегація у справах віровчення оприлюднила заяву, за якою не визнає дійсності єпископських свячень секти Догнала. Чи могла, на вашу думку, бути іншою реакція Ватикану на діяльність секти?
– Однозначно, ні. Тому що у всіх своїх брошурах про віровчення сектанти висловлювались дуже категорично щодо ієрархічної структури греко-католицької, католицької церкви та Ватикану, тим самим ледь не відлучаючи від Церкви увесь єпископат католицької церкви. Характер віровчення цієї групи апріорі був націлений на те, щоб виокремити себе за межі офіційної католицької церкви. У поведінці, діях та ідеях, які активно пропагувалися прихильниками цієї групи, вони навіть не намагалися шукати якогось компромісу. Вони брали за основу кілька ідей, їх розвивали і абсолютно не турбувалися про те, що ці ідеї перебувають в абсолютному протиріччі з ідеями Ватикану.
– Що очікує секту в майбутньому? Чи отримають сектанти підтримку людей?
– Будь-яка секта розвивається двома шляхами: перший – вона консервується, з кожним роком стає все менше прихильників групи, і вона повністю зникає, або ж перетворюється у замкнуту локальну спільноту; другий варіант – спільнота переростає у потужний релігійний рух. В умовах сучасної України секта Догнала не має шансу на другий варіант розвитку і не зможе отримувати все більше і більше прихильників. Ця група, як і в будь-якому ліберальному суспільстві, вільно існуватиме в рамках своєї світоглядно-ідеологічної релігійної системи в постійному конфлікті з греко-католицькою і католицькою церквою. Зрозуміло, що вони шукатимуть нових адептів для своєї спільноти. Проте громадська думка, яка вже сформувалась щодо діяльності секти, не сприятиме поширенню популярності групи та залученню нових прихильників секти.
– Чи спостерігається наразі в Україні поява нових релігійних сект такого типу?
– Такі спільноти існують завжди. Свідомість будь-яких релігійних лідерів – це унікальна система поглядів, навчальна традиція, практика та культура. Відповідно, у зв'язку з цим, виникають рухи, які опираються на ідеї свого лідера. До прикладу, рух Йосафата Калачева, до сих пір існують прихильники руху т.зв. "традиціоналістів", а ще "лаврентіївці", прихильники патріарха Мойсея та інші. У протестантизмі такі рухи – це взагалі природній процес, де кожен проповідник може започаткувати свою громаду. Так що в цьому, з точки зору теорії та історії релігії, немає нічого виняткового. Секта Догнала – це чергова спроба харизматичних лідерів аплікувати до українського середовища свою систему цінностей та ідеологію. І як більшість течій такого типу, вона приречена на маргінальність та периферійне існування.
Розмовляла Галина Чоп
http://pohlyad.com
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.