Кримінальна хроніка секти Догнала в Україні

15 серпня 2008. «Підгорецькі отці» здійснили пробу захоплення будинку Єпархіального управління Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ) та одного з її храмів, що у м. Стрию на Львівщині.

Псевдоєпископи-самозванці поводилися нахабно й по-хамськи, вчинивши фізичне насильство над місцевим Владикою Тарасом Сенківим, отцем Тарасом Пошиваком і деякими міліціонерами... Найбільш агресивно поводився чех Антонін Догнал.

Стрийська єпархія звернулася до міліції з проханням розслідувати факт нападу трьох псевдомонахів-зловмисників, а присутні в канцелярії священики вивели звідти бунтарів. Псевдоєпископ Ричард Шпіржік подзвонив через мобільний телефон своїм знайомим і відразу після цього начальник міліції зі Львова наказав, щоб догналівців… негайно звільнили.

7 листопада 2010. Секта Догнала намагалася незаконно знову захопити храм УГКЦ Преображення Господнього у м. Чорткові, який належить до Бучацької Єпархії . Це трапилося після раптової смерті о. Романа Шелепка, пароха храму, який раніше був разом з «правовірними протестантами», проте в останні роки відійшов від сектантів, згадуючи постійно на богослужіннях офіційну ієрархію УГКЦ.

В черговій рейдерській акції захоплення чужого храму взяли участь лжеєпископи Василь Гітюк та Ричард Шпіржік, які перебувають під карою великої екскомуніки чи виключені з Католицької Церкви, а також біля 20-ти догналівок, псевдоконтемплятивних «монахинь».
Прийшлося дати достойну відсіч рейдерам з кабалістичного культу Тонека (Догнала), які також, вдершись до церкви, нагло вкрали зі сейфа печатку та статут місцевої громади, через що парафіяни аж мусіли поміняти на дверях замок і подати документи на виготовлення нового статуту...

Догналівці тоді брехливо обізвали греко-католиків (захисників) «кришнаїтами», «пияками» та навіть побили кількох хлопців, що дехто аж потрапив до лікарні. За очевидцями, догналівці використовували й кастети, котрими розбивали лиця.

19 липня 2011. Стався ще один інцидент: одіозний лідер нелегальної секти Антонін Догнал, громадянин Чехії (в минулому агент КГБ) поряд з приміщенням колишньої каплиці отців редемптористів на вул. Плуговій, 6 у м. Львові (її теж хочуть собі привласнити догналівці) вдарив у голову місцеву мешканку, в результаті чого потерпіла отримала струс мозку та забій щелепи. Відтак Догнала затримали працівники львівської міліції на території Шевченківського району. У своєму неврівноваженому стилі він поводився досить агресивно і чинив весь час опір. Тільки завдяки помочі спецпідрозділу «Беркут» «патріарха» було посаджено в машину міліції.

Після складення протоколу за опір працівникам міліції та суду Догналу-хулігану відповідно до ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дрібне хуліганство) дали штраф у смішному розмірі… 51 грн, а також заодно постановили його видворити подалі з України.

20 травня 2012. Кількасот представників секти «УПГКЦ» зібралися біля храму св. апостолів Петра і Павла (костелу Єзуїтів), який є тепер у власності УГКЦ як центр військового капеланства. Сектанти-фанатики тримали в руках транспаранти та виголошували різні «молитви», наче мантри.

Догналівці заявляють, що хочуть і вимагають почергово використовувати цей храм для недільних богослужінь, однак тут ідеться про чергову рейдерську атаку. Варто зазначити, що подібні «акції» спільно з догналівськими «богослужіннями» поруч костелу єзуїтів (центром Львова) відбуваються вельми часто. На них також можна зауважити й гасла проти львівського мера п. Андрія Садового щодо вигаданої «дискримінації». Невже ті гучні «акції» незареєстрованої секти є завжди законними і на це щоразу є дозвіл від Львівської міської ради. Відомо ж, що депутати Львівської облради звернулися з проханням до президента України Віктора Януковича припинити беззаконну діяльність секти Догнала?!

15 червня 2012. Понад три десятки агресивних адептів незареєстрованого в Україні кабалістичного культу А. Догнала («УПГКЦ» ) із незрозумілими вимогами захопили кілька приміщень редакції львівської газети «Експрес», утримуючи їх більше двох годин. Це сталося якраз після того, коли ця відома газета розпочала публікування актуальних статей про догналівську секту, базованих на шокуючих фактах.

Фанатичні догналівці навіть не реагували на чітку вимогу охорони звільнити приміщення редакції газети та водночас дати можливість працювати журналістам. Сектанти покинули редакцію лише тоді, коли було викликано туди міліціонерів…

20 червня 2012. «Правовірні» сектанти знову заблокували всі виїзди та виходи з редакції «Експресу», зірвавши графіки виходу у світ 18-ти регіональних газет. Псевдоченці також погрожували розпочати штурм редакції, вхід до котрої в той час обороняло понад двадцять священиків, що брали участь у так званому «круглому столі», організованому журналістами відділу релігії газети.

Львівські журналісти звернулися з вимогою порушити проти адептів секти Догнала кримінальну справу за трьома статтями Кримінального кодексу України, керуючись ст. 94, 95, 97, 98 КПК України згідно з фактами масового порушення громадського порядку, блокування роботи транспортних комунікацій, перешкоджання діяльності журналістів (ст. 171, 279, 293 КК України).

27 червня 2012. Догналівці-пікетувальники (близько півсотні) перед редакцією «Експресу» поблічно палили примірники газети, що почала висвітлювати широко їхню злочинну та беззаконну діяльність. Знову погрожували пеклом, хотіти залякати неприхильників догналізму тощо.

6 липня 2012. Переодягнені на «монашок» жінки з антихристиянської секти Догнала побили журналiстку газети «Експрес» Свiтлану Мартинець. Цей прикрий інцидент мав місце у м. Жовкві (Львівщина), куди вона прибула з метою поспілкуватися з о. Михайлом Осідачем, адже поступила телефоном невтішна інформація, що старенького взяли в заручники якiсь люди, одягненi по-монашому.

На журналістку відразу накинулися тамтешні «монахині», заборонивши перед тим о. Михайлу щось їй узагалі говорити. Пані Світлана відчула сильний тупий бiль у правому боцi й головi. За її словами, вона не знає, чим її вдарили, бо ж усе дiялося дуже швидко, проте пiдозрює, що це був удар саме … ланцюгом. Постраждала намагалася руками захистити своє обличчя, били всi без винятку, вдаряючи в голову, груди та заломлюючи руки.

Товариш журналістки швидко викликав міліцію. За інформацією газети «Експрес», оперзагiн iз восьми чоловiк прибув за три хвилини. Упродовж чотирьох годин намагалися вмовити людей усерединi будинку вiдчинити дверi та пред'явити документи, та було марно: нападники категорично вiдмовлялися виконати законнi вимоги представникiв мiлiцiї. Далі працiвники мiлiцiї запропонували журналiстам податися з ними до райвiддiлу та заодно написати заяву про напад невiдомих. Також дали скерування на судово-медичну експертизу: журналістці була потрібна термінова медична допомога через забiй грудної клiтини справа, струс головного мозку і забiй тiм'яно-скроневої ділянки.

Протягом усієї ночі навпроти будинку стояв патруль мiлiцiї. Зранку до будинку в супроводi працiвникiв прийшов сам начальник райвiддiлу Ярослав Ващишин, однак i його спiткала невдача − в будинок о. Михайла сектанти їх знову не пустили і, на жаль, не вдалося встановити особи нападниць на журналістку львівської газети під час виконання службових обов'язкiв.

***
Секта А. Догнала вражає своєю дикістю та агресивністю, воює з ієрархією Католицької Церкви, зі ЗМІ, що пишуть проти неї правду, з усіма, хто не погоджується з догналівськими самосвятами та їхніми різними блудами. Вже не один гучний конфлікт трапився за її посередництвом. Цей культ досить ворожий, антиекуменічний, такий, що не визнає інші конфесії і завше розпалює національну та міжконфесійну боротьбу. Догналізм від самих початків оснований відвертій брехні і часто його основною зброєю є наклеп, шахрайство та напівправда. Також у новому культі практикують гіпноз, кабалу, зомбування та різні окультні практики, шкідливі для християнських душ.

Державним керівникам треба його якомога швидше заборонити, а не толерувати це явне деструктивне зло, що навіть несе в собі для українців навіть загрозу релігійного тероризму. Між іншим, уже були вбивства на догналівській основі, а також адепти деструктивного догналізму нападали на мирних людей…

Догналівці не є жодні греко-католики, бо є тепер поза Католицькою Церквою. Захопили вже вони монастир УГКЦ у с. Пробіжна, що на Тернопільщині, монастир св. пророка Іллі у смт. Брюховичі, костел у с. Підгірці і ще намагаються, як бачимо, захоплювати й надалі чуже церковне майно злочинними методами.

Також відомо, що відповідно до суду гуру ненависницької секти, «патріарх» Догнал, громадянин Чехiї, перебуває на територiї України незаконно, не маючи на те жодних правових пiдстав, чим грубо порушує закони нашої держави.

Секта Догнала − секта лукавого. Її плоди цілком антихристиянські!


За матеріалами інтернет-видань

Антонін Догнал − лідер секти догналівців, клону УГКЦ

Антонін Догнал (колишнє монаше ім’я Ілля) − самопроголошений архиєпископ, патріарх самопроголошеного Візантійського Католицького Патріархату. Догналівський культ – один із проектів КГБ, клон УГКЦ і, певною мірою, ЧСВВ. Декотрі адепти догналізму вважають Догнала втіленням старозавітного пророка Іллі, хоч він займається таємно окультизмом і поширює різні єретичні вчення.

Між іншим, раніше в Чеській Республіці було прийнято так званий «Закон про люстрацію» (4 жовтня 1991), котрий ухвалив місцевий парламент. Через те стали прилюдними різні потаємні списки, які діяли в комуністичні часи. Виявилося, отже, що Антонін Догнал був агентом російських і чехословацьких спецслужб на прізвисько «Тонек». Номерний знак справи − 23064. Діяв він як довірена особа (Důvěrník). STB=чеське КГБ. Дані Тонека можна переглянути на сайті http://www.cibulka.com

Народжений: 1946 р., Глук, Чеська Республіка.

Священичі свячення: 1972 р., Чеська Республіка.

Будучи спершу римо-католицьким священиком, Антонін Догнал поводився неординарно: забороняв тяжко хворим вживати ліки, не виконував свого пастирського служіння…

Вступ до Чину св. Василія Великого, зміна обряду: 1991 р., Варшава.

Перебуваючи у василіянському новіціяті Антонін (Ілля) Догнал зробив спробу обманути римо-католицького оломоуцького єпископа Яна Граубнера, звертаючись до нього нібито від імені василіянського провінціала.

Отримав дивом докторат з теології у Карловому Університеті, Прага і навіть був викладачем догматики (Пряшів, Словаччина).

У 2003 році спробував разом з ще двома ченцями-василіянами створити власну структуру в Чехії. Не отримавши підтримки від католицьких структур, Антонін Догнал звернувся за допомогою до протестантської деномінації — Чехословацької Гуситської церкви, серйозно нехтуючи канонічними приписами Католицької Церкви, до якої в той момент він ще належав.

Після скасування Чеської делегатури ЧСВВ А. Догнал разом з іншими своїми побратимами-псевдохаризматиками опинився у Підгорецькому Свято-Благовіщенському монастирі оо. Василіян, де проводив реколекції для різних груп, готуючи помалу розкол і критикуючи керівництво УГКЦ та інші церковні інституції.

Часом теж поводився неадекватно. За розповідями очевидців, одного разу Догнал, наче біснуватий, дико кричачи увірвався до монастирської кухні в одній лише спідній білизні, чим тоді досить налякав через свою психічну неврівноваженість кухарку. Після того «браття по вірі» забрали його в невідомому напрямку майже на місяць часу, пояснюючи, що о. Ілля захворів…

На початку 2005 року був виключений з Василіянського Чину за поважні провини проти монаших і церковних законів, зокрема постійний непослух власним Настоятелям.
3 березня 2008 року разом з іншими трьома особами проголосив себе таємно висвяченим єпископом. Його єпископські свячення не є зафіксовані в офіційних довідниках Католицької Церкви. Цим самим порушено Партикулярне право УГКЦ і ККСЦ. Також сам А. Догнал не надав жодних доказів, що проголошені ним і його співучасниками свячення взагалі мали місце.

У 2008 році законною владою УГКЦ покараний карою великої екскомуніки (відлученням від Церкви) за незаконне присвоєння уряду та незаконне виконування служіння (порушення кан. 1462 ККСЦ); розпалювання бунту та ненависті проти місцевого ієрарха Владики Михаїла (Колтуна) і Верховного Архиєпископа Києво-Галицького Любомира (Гузара) та підбурювання підлеглих до непослуху щодо них (порушення кан. 1447 § 1 ККСЦ); нанесення кривди та важкої шкоди добрій славі вищезгаданих осіб та інших ієрархів УГКЦ через наклепи (порушення кан. 1452 ККСЦ).

7 жовтня 2008 року Найвищий Трибунал Католицької Церкви, Апостольська Сигнатура залишила вирок Колегіального трибуналу Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ у силі, підтвердивши тим самим правосильність накладеної на них екскомуніки, тобто відлучення від Церкви.

11 серпня 2009 року разом з іншими особами заснував Українську правовірну греко-католицьку церкву, кабалістичний (антикатолицький) культ у суті.

5 квітня 2011 року Синод єпископів Української правовірної греко-католицької церкви оголосив про заснування «Візантійського Католицького Патріархату» та обрання Іллі Догнала першим патріархом цієї новоствореної структури.

1 травня 2011 року проголосив «відлучення від Церкви Римських Пап» Івана Павла II (посмертно) і Бенедикта XVI, оголосив, що папський престол з цього моменту вакантний, а також закликав всіх католицьких священиків перестати згадувати в Літургії ім'я Бенедикта XVI і місцевого єпископа, стверджуючи по-сектантськи, що в протилежному випадку Літургія буде недійсною.

19 липня 2011 року, пізно ввечері, стався інцидент біля приміщення колишньої каплиці отців редемптористів на вул. Плуговій, 6 у Львові. Громадянин Чехії і лідер нелегальної релігійної групи Антонін Догнал вдарив у голову місцеву мешканку, в результаті чого вона отримала струс мозку і забій щелепи. Після цього він був затриманий працівниками міліції. При цьому він чинив опір, і лише за допомогою спецпідрозділу «Беркут» його було посаджено в машину міліції. Оскільки Антонін Догнал поводився дуже агресивно, його спробували завезти у райвідділ міліції, щоби встановити його особу і взяти пояснення. Проте колишні монахині стали на його захист. Сам він також чинив спротив, і лише за допомогою бійців «Беркуту» його було посаджено в автомобіль міліції і затримано у Шевченківському райвідділі міліції м. Львова.
20 липня 2011 року відбулось слухання справи за фактом чинення опору працівникам міліції при затриманні та нанесення тілесних ушкоджень громадянці Г. громадянином Чехії Антоніном Догналом.

Суд визнав Догнала винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дрібне хуліганство). І присудив йому мінімальне передбачене цією статтею покарання у розмірі трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 51 гривню. Судове слухання справи тривало декілька годин і завершилося після 21.00. Було заслухано свідків з обох сторін. Прихильники Догнала обіцяли опонентам, що вони «горітимуть в пеклі». Антоніну Догналу загрожує депортація з України.

29 березня 2012 року Конгрегація віровчення оприлюднила «Декларацію про канонічний статус самозваних підгорецьких греко-католицьких єпископів», у якій стверджено, що Апостольський Престол «не визнає дійсності їхніх єпископських свячень та всіх свячень, ними уділених, чи які будуть уділені». Також пригадується про те, що канонічним статусом Догнала, Гітюка, Шпіржіка та Обергаузера є екскомуніка, тобто виключення з церковного сопричастя. Крім того, звернено увагу на те, що «вживання назви католицька групами, які не визнані авторитетною церковною владою, згідно з каноном 19 Кодексу Канонів Східних Церков, є незаконним». Конгрегація перестерігає вірних про обов'язок не приєднуватися до вищезазначеної групи і закликає молитися за їх розкаяння.

Абсурдна секта лжепророка А. Догнала "УПГКЦ", котра краде людські душі, є найбільш агресивною та скандальною на території України ї її не визнає жодна традиційна християнська конфесія.

Підготовлено на основі Вікіпедії.

І ці "правовірні" кабалісти будуть вчити нас розуму?

На превеликий жаль, антиукраїнська та антикатолицька секта А. Догнала продовжує ширити лукаву брехню, поливаючи брудом Христову Церкву та законне духовенство. Виходить, що вони одні "великі праведники", а всі противники догналізму вже мало не одною ногою в пеклі. Але хто такі ватажки "УПГКЦ" або декотрі їхні активісти, як наприклад, Василь Кирилич із м. Дрогобича? Пригадаймо собі ще раз.

1. Як уже відомо, керівник прокремлівського схизматичного угрупування Догнал був раніше агентом (довіреною особою) російських і чехословацьких спецслужб під псевдом "Тонек". Номерний знак справи - 23064. Дивіться інформацію на сайті http://www.cibulka.com

2. Інший "святець" культу Тонека лжеєпископ Самуїл Обергаузер вирішив без страху переховувати в українській державі від словацького правосуддя свого рідного батька-втікача Антона (люди не раз там бачили цього старого злодія), який у минулому був засуджений аж на 7 років в'язниці за розкрадання держмайна в сумі 75 мільйонів крон. Детальніше про це злочинство словацькою мовою на http://www.plus7dni.sk

3. Василь Кирилич. Родом зі с. Тисовиця Старо-Самбірського району на Львівщині. Тепер мешкає у Дрогобичі. Має цей догналівець музично–педагогічну освіту, а також журналістську. Грає часто на бандурі та виписує всяке чи то під своїми реальним іменем, чи то під різними псевдонімами: "правовірний", "правдивий", "вірний", "праведник", "Kvas" і т.д. Знайомі знають його також як зазомбовану по самі вуха особу, яка скрізь паплюжить Греко-Католицьку Церкву, рекламуючи нелегальну групу сексоти Тонека-Догнала. Видно, Москва добряче все оплачує москофілам. Будучи своєрідним рупором догналізму, антикатолик Василь Кирилич навіть не думає зупинятися у тому явному сектанстві. Дивує його постійна й нездорова зацикленість на гомосексуалізмі, часто вигаданих огріхах духовенства тощо. Насправді тут просто безмежне лицемірство з боку Кирилича. Як твердять очевидці, що знають зблизька цього адепта догналівської секти, палкого любителя сороміцьких пісень, він має... нешлюбну дитину, від якої колись відрікся і про що тепер не знає навіть його дружина. Одна його дочка, до речі, опинилася в угрупуванні Догнала, ставши "контемплятивною монахинею"... Також було виявлено "правдивого" на одному зі сайтів знайомств (http://badoo.com) з точним місцезнаходженням, де той шукав за дівчиною старше сорока років. Для чого?..

І ці "моральні авторитети", що хитро маскуються під якусь правовірність, будуть нас тепер єретично просвічувати? Для них же ні церковні, ні державні закони не указ.

З вищенаведених фактів бачимо, що кабалістичне угрупування є злочинного характеру і базується на фальші, лицемірстві та розколі Вселенської Церкви Господа!

Раніше догналівці були за події в Асижі!!!

Деструктивна секта А. Догнала, яка вийшла з лона Католицької Церкви, як виявляється, на початках не мала нічого проти так званих екуменічних зустрічей покійного понтифіка Івана Павла II в Асижі. Про це довідуємося насамперед аж із цілого розділу книги "Чотири слова з України", котра досі висить на сумнозвісному їхньому вебсайті http://www.community.org.ua

Чому сектанти так кардинально змінили свою думку, коли в тій книзі, що теж вийшла друком у 2005 році в Івано-Франківському видавництві "Фоліант", наводять протилежні речі від теперішньої позиції, в котрій "викляли" посмертно Папу Івана Павла II за його "єресі" та й Бенедикта XVI теж? Що це - плоди шизофренії чи то диявол так притемнив розум, що вони вже не розуміють до кінця, про що говорять чи пишуть? Дивні люди, кабалістичні лжевчителі.

Тепер до вашого відома подається витяг (розділ) із видання "Чотири слова з України". Текст так само там подається й від першої особи, хоч авторство нібито спільне... Мабуть, сам гуру секти Догнал (Тонек) написав більше наступне:

VIII. ВИСЛОВЛЕННЯ ДО ЗУСТРІЧІ В АСИЖІ

Монахині контемплятивного монастиря св. Василія Великого, який знаходиться на папській території в Кастел Ґандольфо (Альбано), приблизно рік перед смертю Святішого Отця Івана Павла ІІ запропонували йому концепцію щодо міжрелігійних зустрічей в Асижі і передали її з просьбою про її виголошення, або для доопрацювання та оприлюднення в цілій Церкві. Контемплятивні сестри добачають, що релігійний синкретизм є однією з головних причин всесвітньої кризи християнства, і також, що землетрус в Асижі був пророцьким знаком з неба. (Під час землетрусу впав великий камінь і розбив головний вівтар в базиліці, яка була осквернена поганським культом).

Сестри запропонували наступну форму:

Прокламація на тему молитов за світовий мир в Асижі (1986, 2002 рр.)

Мир - це загальнолюдська вартість, яку повинна відстоювати кожна свідома людина, не зважаючи на те,чи визнає якусь релігію, чи є атеїстом!

В 1986 і 2002 роках в Асижі відбувалися молитви за мир у світі, в яких також брали участь представники нехристиянських (поганських) релігій. На жаль, мас-медіа, а навіть і католицькі журнали, календарі і книги до документальних фотографій додавали хибні цитати і коментарі. Однак в жодному випадку не можна з молитов в Асижі робити неправильні висновки. Тому знову потрібно підкреслити:

1. Християнський Бог, який є Триєдиним: Отець, Син і Святий Дух, не тотожний з божествами, котрим поклоняються індуїсти, буддисти, синтоїсти, ламаїсти, анімісти і т.д. Йдеться про діаметральну протилежність! В основах християнської віри нічого не змінилося і не зміниться: постійно правдою було і буде, що єдиним Спасителем є Ісус Христос і “ні в кому іншому нема спасіння!” (Ді. 4,12).

2. Різні аргументи теологів (особливо у часі після Собору) про альтернативні та ординарні дороги до спасіння у таких релігіях є лише теоріями. Часто вони відводять від основ віри. Погляди теологів не є правдами віри, на яких стоїть запорука нашого спасіння. Ця запорука є тільки в Ісусі Христі, Божім Сині, єдинім Спасителеві і ніде інше! Ми усі повинні бути Христовими свідками (пор. Ді. 1, 8).

3. Щодо місії і місіонерів – на першому місці місіонери зобов’язані проповідувати Ісуса Христа, Спасителя як основу, центр і вершину свого пізнання (пор. EN №68). Це завдання в жодному разі не можна деградувати до того, щоб з місіонерів сталися соціальні, харитативні чи культурні працівники. Це була б зрада Євангелії! Господній наказ залишається той самий і сьогодні: “Ідіть же по всьому світі та проповідуйте Євангелію всякому створінню. Хто увірує й охриститься, той буде спасенний; а хто не увірує, той буде осуджений” (Мр.16,15-16).
4. В чому в першу чергу мали би чинити покаяння єпископи, теологи, монахи, священики, Божий люд? В тому, щоб опустили духа світу цього, а прийняли Духа Христового!
Для цього потрібно мати апостольське вчення (див.Ді.2, 42). Що таке апостольське вчення? Це та сама віра, та сама Євангелія, той самий Дух, той самий Христос, якого мали і проповідували апостоли. “Коли ж хто Духа Христового не має, той Йому не належить” (Рим. 8,9).

Ап.Павло пише до Галатів, що цілком актуальне і сьогодні: “Дивуюся, що ви так швидко перейшли на іншу євангелію…, та коли б ми самі, чи ангел з неба проповідували вам іншу, більше за те, ніж ми вам проповідували, нехай буде анатема!” (Гал. 1,6-8).
Це є вчення апостолів і апостольська віра, котру я знову потверджую і проголошую: Ми повинні проповідувати вчасно і невчасно живого Христа, якого проповідували протягом 2000 років, і ту саму Євангелію, та бути Христовими свідками – мартирес (пор. Ді.1, 8).
Погани не мають запоруки спасіння, і ми повинні словом, життям і всіма середниками змагатися за їхнє спасіння. Байдужість до їхнього спасіння є великим гріхом сучасної доби. Апостол закликає: “Горе мені, коли б я не проповідував Євангелії” (1 Кор 9,16).
До Божого Царства є лиш одна дорога та одні двері, і тією дорогою і тими дверима є Христос! (пор.Ів.4, 6; Ів.10, 9);
5. Якщо хтось вважає молитву в Асижі за модель вступу до Нью Ейдж, то помиляється! На це відповідаю словами ап.Павла: ”Що спільного між світлом та темрявою? Яка згода між Христом і Веліялом? Які взаємини між храмом Божим та ідолами?” (2 Кор. 6, 15-16).

Закінчення: Повторюю – в Асижі йшлося тільки про акт прилюдного підкріплення миру у світі, а не про якийсь синкретизм і єдність з цими поганськими релігіями. Той, хто із зустрічей в Асижі робив фальшиві висновки, які противляться апостольському вченню і традиції святих, а хотів би проголошувати якусь нову віру і нову духовість, то поводиться нечесно і навмисне подає неправдиве пояснення...

Догналіти - агенти МП?

Давно думав, що група Догнала організована спеціально з метою ослабити УГКЦ.

Але ніколи не припускав, що так скоро спливе, хто і навіщо їх організовував.

Отже, Кирил Фролов дає таку характеристику групи Догнала:

"Підгорецький синод" - організація греко-католиків, які неприймають русофобії офіційної УГКЦ і вважають, що Росія і Україна повинні спільно протистояти секулярному проекту ЄС.: є "інша Галіція", що пам'ятає про талергофську трагедію, вшановує пам'ять великих москвофілів- о. Івана Наумовича, А. Добрянського, Д. Зубрицького і інших".

Ось воно - це виявляється дійсно група нових москвофілів.

Зрозуміло, що самі по собі такі групи ні в Галичині, ні в Закарпатті не з’являються.

Ось, наприклад, що пишуть так звані русини, нагороджувані і спонсоровані Москвою:

"РУСИНСЬКЕ ПОЗДОРОВЛЕННЯ ПАТРІАРХОВІ МОСКОВСЬКОМУ І ВСІЯ РУСІ КИРІЛУ, З НАГОДИ СВЯТА РІЗДВА І НОВОГО РОКУ ГОЛІВ ВСЕСВІТНЬОГО І ЄВРОПЕЙСЬКОГО КОНГРЕСІВ ПІДКАРПАТСЬКИХ РУСИНІВ І СОЙМУ ПІДКАРПАТСЬКИХ РУСИНІВ В.ДЖУГАНА, В. МІКУЛІНА І ПРОТ. ДИМИТРІЯ СИДОРА.

Ваше Святійшество!

У ці радісні дні для всієї Святої Русі прийміть наше РУСИНСЬКЕ вітання зі святом Різдва Христова, Церковного Новоліття і БОГОЯВЛЕННЯ!

Ви недавно побували з пастирським візитом на території Древньої Русі, в граді Києві, який повинен був стати «матір'ю міст росіян». Адже сюди попрямували і апостольські плоди свв. Кирила і Методія з раніше (на 130 років) просвічених Болгарії і Карпатської Русі, які стали справжньою ланкою від Візантії, як 2-го Риму, до Древньої Русі і Третього Риму!

І як Павлова наполегливість і працьовитість апостола слов'ян Кирила, зазвучала там Ваша натхненна проповідь про духовну єдність трьох гілок православних русинів від Карпат до Камчатки. А в цей час молилася з Вашим Святійшеством і четверта частина Русского Мира - Карпатська Русь, навмисно піддана Австрією геноциду в 1914 році в Таллергофі, ганебно забута радянськими і нинішніми українськими «ученими», але яка дивовижно зберегла свою древню русскість і святе Православ'я (у процентному відношенні) більш ніж перші три, на сьогодні до того ще і розділені.

Як русини з-під Карпат при Володимирі підкорили полян-киян написаним словом, так здійснилося диво, коли Ваше слово підкорило серця сьогоднішніх киян і надихнуло наших православних русинів. Причому, русинів всіх, і тієї частини русинів, яка виявилася «силою влади Австро-Угорщини» в духовному підпорядкуванні Римському престолу, і що зберегла право прямого підпорядкування Риму, не бажаючи і сьогодні підкорятися антирусинському уніатському Львову, який реанімував фашизм.

Ваше Пастирське Першосвятительське слово виявилося настільки дієвим в нашому народі, що навіть наш знайомий уніатський священик-русин вигукнув: «нам би такого папу»!

На спільну радість, Вашими працями ми спостерігаємо зріст авторитету в суспільстві і світі Російської Православної Церкви, сміливістю Вашою, Пастиря всієї Святої Русі - від Чопу до Аляски!

Ваше Святійшество! Русини – достовірно жива частина Русского Мира!"

Отже, група Догнала - це чергові громадяни «руського мира», що з'явилися в результаті цілеспрямованої політики. В цьому Гліб Коваленко швидше за все не помилився.

Не ростуть же вони самі по собі як гриби. Щоб такі феномени з'явилися потрібні міліони і міліони вливань. На яких, мабуть, поживитися хочеться і псевдо-експертові Фролову. Який, до речі, в черговий раз довів власну неграмотність повторивши вигадку о. Андрія Новікова про те, що православний Гліб Коваленко - уніат.

Втім, з такими "експертами" і такою політикою соромно вже говорити про свою приналежність до МП.
Не даремно в Інтернеті можна зустріти заклики до патріарха Кирила відмовитися від такого "експерта", забрати у нього всі ордени і регалії - щоб не ганьбив він МП своїм "експертним" "брудом".

У Московській патріархії мене найбільш розстроює непоінформованість і тупість людей, яких вважають експертами по Україні. Якщо до цього додати їхню патологічну балакучість (відкривають всі секрети) і брехливість (бреше про всіх «чужих»), то гримуча суміш виходить рідкісна. І результатом їхньої діяльності може бути лише велика воронка - як на місці України, так і Росії, як на місці Підгірців, так і Кремля.

Загалом, якщо не можете знайти розумних, то хоча б знайдіть небалакучих!

До речі, зазначимо, К. Фролов ніяк не спробував спростувати по суті першого висновку Г. Коваленко - про те, що МП хоче захопити храми УПЦ КП, залишивши віруючих на вулиці. Як говоритися - і після цього хтось там говорить ще про любов? Про діалог? Храми - захоплюємо, віруючих - викидаємо. Навіть перевиховати не хочуть!

Мабуть і храми УГКЦ в майбутній союзній державі (а про таке - кожен другий пост в ЖЖ Фролова: вибору в Білорусі і України немає - або гоміки з Євросоюзу, або союзна держава з Росією!) - захоплять на користь групи Догнала, яка приєднається до матері-церкви з Другого Ватикану (Третього Риму). А віруючих - на вулицю. А потім, щоб не заважали, можна і кудись чимдалі.

Загалом, в 2011 році нудно не буде. З такими хуліганами на бочці з порохом нудьгувати не доведеться.
А чи не відправити цього "експерта" місіонерити до ісламських країн Африки? Або до Пакистану?
Там таким хуліганам з сірниками швидко покажуть локальний вибух.

Адже зазначте: він за один день образив релігійні почуття не лише віруючих УПЦ КП і УГКЦ. Він ще і розпалював міжнаціональну ворожнечу! Здається це ще досі злочин? І цей дивак ще є "православним експертом", що хвастається своєю близькістю до Патріарха?

Куди дивиться патріарх?

Автор Юрій Чорноморець


http://news.christusimperat.org

Хлопця з Тернопільщини побили колишні монахи

Травми отримали троє учнів дяківської катехитичної академії під час міжконфесійного конфлікту у Чорткові. Натомість "Українська Правовірна Греко-Католицька Церква" називає такі факти брехнею.

Струс мозку та перелом виличної кістки у двох місцях отримав 20-річний Микола Катрич у Чорткові наприкінці 2010 р.
Ми із сином і досі не можемо оговтатися від тих подій, - розповідає мати хлопця пані Марія. - Але віра вчить нас прощати недругів. Най так і буде.
Нагадаємо, протистояння греко-католиків і "підгорецьких монахів" почалося 7 листопада на парафії Преображення Господнього. Із того часу сутички не вщухали.

Не впізнала власної дитини

14 листопада Марії Катрич повідомили про те, що її син у лікарні. Родина живе в Івано-Франківській області. Пані Марія покинула все й поїхала до сина.
Коли зайшла в палату, то не впізнала Миколи, - каже мати. - Він був у страшному шоковому стані. Під правим оком - гуля. Око заплило кров’ю. Половина обличчя набрякла.
У чортківській райлікарні зробили рентгенівські знімки, продовжує жінка. Сказали, що просто зламана щелепа. Однак із кожним днем стан Миколи погіршувався.
- Температура піднялася вище 39оС, - каже жінка. - Збільшився й набряк. Нас відправили у Тернопільську обласну лікарню. Коли сина оглянув нейрохірург, то сказав, що не розуміє, як Микола досі живий. Гній позабивав усі гайморові пазухи. Окрім того, мені пояснили, що в Миколи сильно подрібнена вилична кістка. Частина її ледь не пробила око. Потрібно було оперувати.

Операцію робили п’ять годин

Операцію робили 24 листопада. Тривала вона чотири години.
Коли лікар вийшов з операційної, то сказав, що син залишиться в реанімації, бо його організм почав своєрідно реагувати, - продовжує мати. - До нього весь день нікого не пускали. Тільки увечері дозволили зайти до сина на кілька хвилин. На шкірі у нього з’явилися плями бурякового кольору. У нього був жар.
Пообіді наступного дня Миколу перевели у відділення стоматологічної хірургії. Там він пробув до 13 грудня.
Хоча Миколу й виписали, ми поїхали не додому, а в чортківську лікарню, - каже Марія Катрич. - У сина трималася висока температура. Були і страшенні болі. А якось вночі він ледь не захлинувся гіркою речовиною. Медики пояснили, що після операції потрібно буде відкачувати рідину.

Рудоволосий хлопчина бив кастетом

Микола уже вдома, але й надалі продовжує перебувати під наглядом лікарів.
Страшне горе - у молодому віці терпіти такі муки, - плачучи каже мати. - Більше місяця їздимо по лікувальних закладах. Син хоче йти вчитися в академію, але це поки що складно. Він не може довго читати. Каже, болять очі і голова. Сподіваємося тільки на Божу милість.
Говорити Миколі усе ще важко. Але як відбувалися події того дня, він коротко розповів нашому кореспондентові телефоном.
Ми з іншими учнями академії поверталися з Літургії. Почули, що біля храму Преображення Господнього - маніфестація, - розповідає юнак. - Підійшли. Бачимо - там зібралися підгорецькі монахи разом із сестрами. Позаду - якісь високі, спортивної статури хлопці. Згодом автобусом привезли ще незнайомців. Ті відразу кинулися в бій.
По одному неповнолітніх семінаристів затягували в коло, продовжує Микола. Оточивши, спеціально провокували на конфлікт.
Двоє хлопців тягнули мене за руки, - каже Микола. - Насилу вирвався. Помітив, що моєму товаришу Андрію чимось пробили щоку, потекла кров. Поспішив йому на допомогу, але відчув сильний удар під око. Помітив біля себе рудого задираку із металевим предметом у руках. Скоріш за все, то був кастет. Обличчя дуже пекло. Здавалося, що на ньому залишилася вм’ятина, як на автомобілі після зіткнення. Боявся, що осліпну. На праве око нічого не бачив.
Микола припускає, що підгорецькі монахи спланували всю акцію.
Вони молилися й билися за сигналом, - пригадує юнак. - Навіть на відео видно, як вони за командою піднімають руки вгору, падають на коліна й так само разом встають. Ті, що нас били, знали, задля чого вони приїхали у Чортків. Я й досі не можу нормально жувати. Їм тільки рідке. А коли згадую про ті події, тиск піднімається. Не думав, що монахи бувають такими жорстокими.
Коли хлопець лежав у лікарні, до нього приходили працівники міліції. Вони записали покази. На відео Микола впізнав свого нападника.
В обласній лікарні медики підтвердили, що Микола Катрич справді був у важкому стані.

“Проклинали на чому світ стоїть”

Конфлікт у Чорткові спричинили колишні монахи з Підгорецького монастиря Львівської області та сестри-монахині із села Пробіжна, що на Тернопіллі, заявляє Апостольський адміністратор Бучацької Єпархії УГКЦ отець Дмитро Григорак.
- Це так звані “догналівці” або “підгорецькі отці”, - розповідає він. - Їхній керівник - колишній чеський римо-католицький священик отець Антон Догнал, який у 70-80 рр. служив на парафії у Моравії (Чехії). Він вважає себе пророком. Запевняє, що тільки він чує Бога, а всі решта помиляються.
“Група Догнала” хотіла захопити храм Преображення Господнього у Чорткові, продовжує отець Дмитро Григорак. Особи, які керували акцією, виключені з Католицької Церкви. Це - Василь Гітюк та Ричард Шпіржік. Разом із ними, як говорить отець, були 20 сестер-монахинь, які відмовили послух ієрархії УГКЦ і підпорядковуються псевдоєпископам “групи Догнала”.
- При першій спробі захопити храм 7 листопада вони накинулися на отця Івана Сеньківа, - продовжує він. - Після того із їхнього боку було ще кілька таких нападів. А 14 листопада вони привезли із собою групу “бойовиків”, які й побили наших парафіян.
- Троє хлопців отримали серйозні травми, - розповідає отець. - Одному пробили щоку, в іншого - синці на всьому обличчі, а третій переніс важку операцію. Виходить, що так звані “єпископи” займаються каліцтвом людей.
Адміністратор співчуває родинам потерпілих. Також він не розуміє, чому “підгорецькі отці” хочуть захопити храм у Чорткові.
- Кошти на будівництво давала церковна громада, настоятелем якої був отець Роман Шелепко. - Покійний отець, як і його парафіяни, належали до складу Бучацької єпархії УГКЦ.

Агресивно поводилися із сестрами

Поговорити із "правовірними католиками" нам не вдалося. Ми не знайшли жодних контактів, аби з ними зв’язатися. Ми надіслали їм електронний лист із проханням дати свої коментарі щодо ситуації, але відповіді, на жаль, не отримали. На офіційному сайті УПГКЦ http://uogcc.org.ua є відеоматеріали, у яких сестри дають свої свідчення стосовно ситуації в Чорткові.
- До 14 листопада ми попередили міліцію й адміністрацію, що тут відбудеться мирна маніфестація і Свята Літургія поблизу храму, якщо нам перешкодять відслужити в церкві, - говорять сестри на відео. - Автобусом приїхали близько 50 наших вірних. За 200 метрів від церкви їх зупинили й почали над ними фізичну розправу. Кількість нападників була близько 400. Найагресивнішими були хлопці, яких привезли із Дяківської академії.
На відео також зазначено, що вони штовхали, били монахинь. Зрозуміло, що чоловіки захищалися від їхніх ударів.
- Григорак роздув усе до неймовірних розмірів, - стверджують монахині. - Є підозра, що лице одного з “потерпілих” намазали червоною фарбою, бо цей хлопець через декілька хвилин бігав по автостанції. Нічого йому не було, ще й стежив за нами. Наперекір дійсності Григорак друкує брехню.

Кримінальної справи не порушили

Працівники Чотківської районної міліції говорять, що жодної кримінальної справи проти сторін конфлікту не порушили, бо немає ознак злочину. У висновках судмедекспертів, які отримала міліція, вказано, що жодних серйозних травм учасники конфлікту не отримали.

Тим не менше, потерпілий Микола Катрич може звернутися із позовною заявою у суд, додають працівники Чортківського райвідділу міліції. На основі його свідчень може бути порушена кримінальна справа.

Детальніше про міжконфесійні протиріччя на Тернопіллі читайте 26 січня у “RIA плюс” за №4.

Наталія БУРЛАКУ


Джерело: http://te.20minut.ua

«Богослов’я» і ціль догналівців – це очорнення Глави УГКЦ та ієрархії...

Про догналівців багато чув і читав, зокрема і на цьому порталі Кіріос, от трапилася нагода ознайомитись з їх публікацією. Мені випадково попав до рук їх «Лист з УА 14/2010». Якщо бути відвертим, то взяв його у руки не для читання, а з іншою ціллю, але після декількох сторінок, а саме з 19 по 26, які я дійсно використав з належною ціллю (думаю догадуєтесь, про що я…), а часу вільного, як на диво, мав достатньо – вирішив і почитати, що ж там пишуть наші УДС – українська догналівська секта.

Як у кожній справжній секті в них формуляр визнання складається з "7 пунктів".

«Богослов’я» і ціль догналівців – це очорнення Глави УГКЦ та ієрархії.

Також догналівців забороняють грати дівчатам у футбол, тобто фактично забороняють вид спорту, що є порушенням прав людини, також це порушення права на працю, бо для когось футбол - це робота, а вони називають це злочином проти людської природи та людськості.

Головна ціль догналівської четвірки це – політика!!!

Під релігійною маскою догналівська четвірка веде свою дисидентську діяльність проти України та УГКЦ, яка у всі часи боронила свободу та ідентичність України. Догналівці стараються повернути Україну та інші пострадянські держави до «матері Росії» і звичайно де єдиної «канонической церкви - МП», про це свідчать цитати з їх листа, якого вони почали писати на «Ви», а закінчили на «Ти». Догналівці бачать тільки один вихід – єднання з Росією, а про зближення з Європою і мова не може йти:

«Ситуація в Європі і у світі сильно впливає і на Вас, на три держави колишнього Радянського Союзу. У ці дні вирішується майбутнє Ваших трьох незалежних народів, чи виберете благословення чи прокляття». Ясне діло, що прокляття це якщо країни будуть єднатися і зближуватися з Європою, а благословення - «Русский мир».

«Сучасна ідеологія котру просовує ООН і ЄС, спрямована проти людської природи». Ну та певно, Європа – це зло, а Росія – добро.

«Це більш небезпечний тоталітаризм, ніж той, який був поєднаний з комуністичною ідеологією». Догналівці підтримують і оправдовують тоталітарію і тиранію, яка тисячами погубила життя священників і вірних УГКЦ, оправдовуючи Сталіна, а тим самим і Росію.

«Єдиним рішенням для Росії, Білорусії і України є як найшвидше вийти з ПАРЄ, створити східну співдружність до якої можуть долучитися і менші держави, такі як Молдавія, Грузія і Вірменія» - це прямо підсумок всього сказано і суть та ціль догналівської організації – повернення до «нового Союзу».

«Розуміємо, що після відходу комуністичної влади настав певний політичний вакуум, яким зловживала напівтаємна організація масонів, що мала свої плани щодо Росії». Масони, тайні організації… - параноя.

«Мусимо пригадати, що західне християнство з надією очікує, що пробудження прийде з території колишньої радянської Росії». Цими словами "підгорецькі" догналівці стверджують, що західна Католицька Церква очікує «пробудження», це пробудження прийде від Росії, а признають за істинну «каноническую» Церкву Російську і бачать спасення лише в ній.

Догналівці, подібно до Свідків Єгови, визначають хто попаде в Царство Небесне, а хто - ні, от тільки Свідки Єгови кажуть, що буде 144 тис. «обраних», а догналівці приговорюють до пекла: «Вічне життя, однак, людина може втратити через невіру, через відкривання себе неправдивим ідеологіям, які ведуть до деморалізації і до духовного рабства тут на землі. У вічності за скоєне зло таку людину чекає вічне засудження в пеклі». Це є груба помилка, бо ніхто з людей не може знати, хто попаде в Царство Небесне, а хто - ні. Тим самим вони заперечують свобідну волю людини.

Увага! Догналівці затягують в свою секту і руйнують сім’ї, маніпулюючи цитатою: Мр.8,34 «Коли хтось хоче іти за мною, хай зречеться себе самого, візьме свій хрест і йде слідом за мною»

Всі свої дії вони аргументують, що роблять з відома Святішого Отця – відіслали свого спам-листа до Риму і от весь їх «відом», звичайно Апостольська Столиця не буде розглядати всякий маразм.

Отож, прочитавши їхній «Лист з УА 14/2010» можна побачити, що їхня правдива ціль і місія на території України - це пропаганда всього російського і єднання з Росією, а також підривання довіри до УГКЦ, яка є дійсно українською Церквою і у всі віки свого існування боролась за інтереси своїх вірних та противилася загарбникам. "Підгорецькі" догналівці діють з Блаженнішим Любомиром так, як вчинили світські ЗМІ з папою Бенедиктом XVI на тему контрацепції – перекручують сказане та маніпулюють правдою.

Бережіться цих перевертнів, бо укуси їх смертельні для правди, зброя їх – брехня і очорнення, метод – підступ та намови, плоди їх – розколи і ненависть у сім’ї, парафії, церкві.

logos

Джерело: http://kyrios.org.ua

Нова технологія розколу Церкви чи відсутність здорового глузду?

Словаччина – На Західній Україні, у селі Підгірці на Львівщині, десь два-три роки тому почала діяти, відлучена від Чину св. Василія Великого (далі – ЧСВВ) і від Української Греко-Католицької Церкви, група чотирьох монахів – самозваних єпископів, які заявляють, що вони очолюють «Українську Правовірну Греко-Католицьку Церкву» (далі – УП ГКЦ). Вважаючи себе «непомильними» в тлумаченні моральних основ християнської віри, колишні монахи (один словак, двоє чехів і один українець) через інтернет оголошують анафеми на всі сторони світу у міжнародному і міжконфесійному масштабах. Тим часом словацькі ЗМІ повідомили про тісну співпрацю між «підгорецькими отцями» в Україні з такими ж трьома римо-католицькими, відлученими від Церкви «отцями з Ярку» (село біля міста Нітра) у Західній Словаччині. Що за цим ховається? Екзальтована віра групки релігійних фанатиків-фундаменталістів чи нова технологія розхитування Церкви, зокрема спроба призвести до розколу серед греко-католиків на Галичині?

Протягом двох тисячоліть існування християнства Церква постійно мала справу з різними інтерпретаціями християнського вчення (єресями). Виникали та щезали різні релігійні спільноти і деномінації, серед народу більше відомі під словом «секти».

Про якесь оригінальне вчення «підгорецьких отців», які очолюють так звану УП ГКЦ, говорити годі. Братія мислить «глобально», наприклад щодо політики Європейського Союзу, який, на їхню думку, нав´язує Україні і слов´янським народам узагалі аморальність, гомосексуалізм і прагне підпорядкувати їх масонам.

Хто вони і яка їхня місія в Україні?

Ті, хто знають особисто колишнього римсько-католицького священика, громадянина Чехії Іллю (в миру Антонін) Догнала, пишуть, що він – кріпак своєї правди.

На початку 90-их років Догнал у Польщі вступив до ЧСВВ. Згодом працював на Словаччині, де мав непорозуміння зі своїми настоятелями щодо католицького віровчення. Повернувшись до Чехії, чернець Ілля заснував свою василіянську спільноту неподалік Праги, але через незгоди богословського характеру з празьким греко-католицьким єпископом йому довелося покинути Чеську Республіку. З групою своїх однодумців о. Ілля опинився 2004 року в Україні. Всі четверо «правовірних» почали згодом твердити, що вони – єпископи УГКЦ. Однак, не змогли надати відповідні документи. Після відлучення їх від Церкви відступники створили свою УП ГКЦ і так званий «синод», який почав діяти у «всесвітньому масштабі» – через інтернет.

Найбільшим їхнім ворогом став первоєрарх Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Любомир Гузар.

Самозвані владики звинувачують його в різних єресях. Мовляв, кардинал сумнівається в божественності Христа, непорочності Діви Марії, поблажливо ставиться до гомосексуалізму в суспільстві тощо. Митрополита, річ ясна, псевдоєпископи самозваної церкви відлучили від Католицької церкви. А потім пішло й поїхало, воістину на всі сторони світу.

Приклади їхньої вселенської діяльності

У серпні 2010 «синод єпископів» УП ГКЦ відлучив від Церкви канцлера Німеччини Анґелу Меркель, яка «с помощью интриг и подлости протолкнула т. наз. Лиссабонський договор».

Канцлер Німеччини Меркель євангельського віросповідання, отже, що «правовірним католикам» із Підгірців до неї?

Марно шукати в цьому логіку і здоровий глузд.
Дісталося від фундаменталістів і президентові США Баракові Обамі, який став «инструментом антихриста», бо не зупинив «проталкивание гомосексуализма, абортов и деморализации» в США.

Новоявлені святотці відлучилили від Церкви 27 комісарів Європейського Союзу, навіть не поцікавившись, хто з них яку релігію сповідує, і хто з них – невіруючий. Братія, схоже, качає «валовий продукт» екскомунікації.

У цьому контексті показовим є також звернення релігійних фанатиків від жовтня 2010 року до президента Росії Дмитра Медведєва, в якому закидають йому «моральное предательство народа», оскільки Медведєв усунув з посади мера Москви Лужкова. Останній, за переконанням авторів звернення, «защищал Москву от деморализации и извращений гомосексуалистов». Вони закликають Медведєва до привселюдного «раскаяния», реабілітації опального мера Москви та відкрито відмежуватися «от Вашей симпатии к гомосексуальному извращению». Якщо цього не буде, новоявлені «отці» закличуть «всех православных епископов, чтобы Вас отлучили от Церкви». Знову виникає запитання про наявність у них здорового глузду.

Підгорецька четвірка вже встигла відлучити від Церкви всіх німецьких, індійських, ірландських, чеських і польських католицьких єпископів, кількох римських прелатів, багатьох викладачів богослов´я тощо.

Згаданий квартет «відлучив від Церкви» посмертно навіть папу Івана Павла ІІ, який виступав за міжконфесійний діалог, прихильно поставився до викладання історично-критичного богослов´я в католицьких теологічних закладах і виявив бажання налаштувати діалог з нехристиянськими релігіями.

«Караюча рука синоду чотирьох» з Підгірців діє так, начебто вони є «єдиноправильним» посередником між Богом і людством.
Цих, з дозволу сказати, пастирів турбують «глобальні» виклики життя. Вони критикують ЄС, ЮНЕСКО та інші міжнародні інституції, які своєю діяльністю, начебто, розповсюджують аморальність, зокрема серед слов´янських народів. Самозвані єпископи чомусь не замислюються над спадщиною комуністичного тоталітаризму в духовності суспільства таких держав, як Росія, Україна, Білорусь, Словаччина, Чехія тощо. Ця тема на їхніх інтернетових сторінках відсутня.

«Підгорецьких праведників» не цікавлять ні питання, наприклад, колабораціонізму Російської Православної Церкви з більшовицьким режимом Леніна-Сталіна в СРСР. Щоправда, вони привітали патріарха РПЦ Кирила з обранням на посаду і запропонували йому приєднатися до їхньої оцінки «єресів» Католицької церкви. Ні словом не згадують «вболівальники» за чистоту греко-католицької конфесії про насильну інкорпорацію Греко-католицької церкви на Галичині до РПЦ 1946 року.

Українсько-словацьке єднання єретиків

Словацькі ЗМІ звернули увагу на цікавий факт.

Наприкінці 2009 року на Словаччині було відлучено від Католицької церкви трьох молодих щойно висвячених священиків, до яких приєднався один диякон. Цей новоявлений квартет звернувся до римсько-католицьких єпископів Словаччини з ультиматумом визнати своїм підписом «Вірую», яке самі придумали й склали. Оскільки відгуку ієрархів на цей зухвалий вчинок новоєреїв не було, вони здійснили свої погрози й «відлучили» від Церкви весь словацький католицький єпископат.

Змістом їхньої діяльності є те саме, що й робота фундаменталістів у Підгірцях: одним помахом оголошувати анафему, відлучати від Церкви всіх, кого завгодно.

З´ясувалося, що між обома групами налагоджено безпосередній зв´язок. Словацькі відступники також створили власну монашу спільноту і визнали себе ченцями – василіянами. Проживають у приватному будинку в селі Ярок біля Нітри. Ще будучи студентами богослов´я, вони мали зв´язки з о. Іллею Догналом.

Український дослідник Мирон Бендик у своїй аналітичній розвідці про УП ГКЦ згадує, що, за даними люстрації, проведеної в Чеській Республіці, о. Антонін (Ілля) Догнал за часів комуністичного режиму в ЧССР був завербований спецслужбами. Завданням Догнала і його групи було розхитати структури Греко-католицької церкви в Чехословаччині, діяльність якої було відновлено 1968 року.

Вебова сторінка словацьких сектантів має ту саму IP aдресу, як і вебсторінка підгорецьких фанатиків: UPGCC: 91.194.250.202. Домена їхньої спільноти societasbm.sk зареєстрована у Словаччині, але фізично поміщена на українських серверах; на тих, де є й офіційна сторінка UPGCC. Отже, українська група сектантів надає свій вебовий «притулок» також своїм словацьким однодумцям з села Ярок.

Яка мета бурхливої інтернетової діяльності відступників

Виникає враження, що йдеться дійсно про фанатиків, які переконані, що вони єдині, хто має ексклюзивне право тлумачити християнське вчення. Четвірка з Підгірців та їхні однодумці на Словаччині є кріпаками своєї власної правди, яку зухвало прагнуть накинути всій Католицькій церкві, включно з нинішнім Папою Римським.

На перший погляд, це – типові прояви сектантства. Проте, за цим може ховатися і певна програма, розрахована на довшу мету, що спонукає пригадати минуле.

Василіянський чин став об´єктом цілеспрямованого переслідування російського царату. Петро І на початку 18 століття власноруч рубав і убивав василіянських ченців у Полоцьку (нинішня Білорусь).
1914 року російська окупаційна влада на Галичині насамперед подбала про те, щоб ізолювати від віруючих ченця ЧСВВ і митрополита УГКЦ в одній особі Андрея Шептицького. Заарештувавши його у Львові, окупанти вивезли митрополита до Росії, запроторивши його в Суздаль.

Ліквідуючи Греко-Католицьку Церкву на Західній Україні 1945-46 роках, більшовики арештували, насамперед, василіянських та інших ченців, з яких жоден не став членом Ініціативної групи «по возз´єднанню» з РПЦ.

Отже, технологія розхитування і розколу Греко-Католицької Церкви має чималий арсенал засобів.

Виникає запитання, чи робота секти УП ГКЦ не є продовженням попередніх спроб дестабілізації Церкви в Україні.

Домагаючись «грунтовних реформ» в Українській Греко-Католицькій Церкви, підгорецькі маніпулятори з УП ГКЦ переслідують, самі цього, може, й не усвідомлючи, аналогічну мету, що її прагнула здійснити царська Росія під гаслом «самодержав´я, православ´я, народність».

Це стара мрія, яку нині в Україні намагається реалізувати за новою технологією під назвою «Русский мир» Московський патріарх Кирило.

Варто пам´ятати, що російські імперіалісти свої атаки в минулому скеровували насамперед на підвалини Греко-Католицької Церкви на Галичині. Її рушійною силою протягом історії були саме ченці василіяни. Це був чин дисциплінованих, дуже освідчених ієрархів і душпастирів. Розхитавши ЧСВВ, легше розбити і Церкву, принаймні завдати її відчутного удару і розколоти суспільство Західної України по лінії пануючої там греко-католицької конфесії.

А щодо самозваних василіян у селі Ярок на Словаччині, то їхній осередок і будинок може послужити в майбутньому, крім іншого, запасним аеродромом для іноземців – двом чехам і одному словаку. У випадку, якщо їм доведеться покинути Україну. З вагомих, звісно, причин...

Іван Гвать

http://www.radiosvoboda.org

Марш проти геїв в Івано-Франківську: два боки медалі

Якби Бога не існувало, його варто було би вигадати…

Марк Твен

Марш християн проти пропагування гомосексуалізму – піар-акція, спрямована на посилення розколу у традиційних християнських конфесіях?


В неділю, 28 березня, в Івано-Франківську пройшов марш християн, спрямований проти пропагування гомосексуалізму. Колона у складі священиків, монахів, монахинь, громадськості: старших і молодих людей – загалом близько 500 осіб – пройшла центральними вулицями обласного центру, співаючи релігійні пісні, читаючи молитви та вірші. В руках протестувальники несли хоругви, хрести, а також численні транспаранти, гасла на яких було відверто спрямовані проти усього, що пов’язано з гомосексуалізмом та його пропагуванням. По мірі руху колони навколо неї масово шмигали агітатори, які практично наводнили місто безліччю різноманітної друкованої продукції та аудіоматеріалів про «гидотність» та неприродність гомосексуальних відносин, неприпустимість легалізації одностатевих шлюбів тощо. Один з активістів акції, який представився доктором медицини Остапом Назаром Блищаком повідомив кореспонденту «Острова», що, мовляв, акція організована громадською християнською організацією «Покрова Богородиці», яку очолює Олег Блауцяк. З його слів, на 2 квітня, тобто страсну п’ятницю, призначено проведення в Івано-Франківську гей-параду.

«Ми як активна сторона, -- зазначає пан Блищак, -- виступили проти нав’язування гомосексуалізму в Україні. Влада Івано-Франківська відреагувала на наш протест, заборонивши проведення такого параду». Тут виникає перша нестиковка: з одного боку вже майже усі ЗМІ та громадськість дійшли висновку, що гамір в пресі про гей-парад, роздутий кілька тижнів тому, – це ніщо інше як чиясь гарно закинута провокація, а з іншого – жодних заявок на проведення маршу гомосексуалістів до міської ради не надходило і тому забороняти було нічого. Але менше з тим. Зрештою, про це говорить сам пан Блищак: «Навіть якщо інформація про гей-парад – це провокація, в Європі пропаганда гомосексуалізму досягла вже нечуваних масштабів: у Голландії, на приклад, вже легалізували одностатеві шлюби. Це якісь Содом і Гоморра. Тому ми хочемо взагалі відкинути цю гидоту від нашого суспільства та від наших дітей». Ну що ж? Ідея хороша. Тим більше, що автор цих рядків поділяє зазначену думку і, як свідчить спілкування з перехожими та схвальні відгуки про акцію, що лунали на вулиці, більшості населення Івано-Франківська вона так само імпонує.


В той же час, серед безлічі схвальних вигуків автору кинулась в очі одна суперечка, що відбулася під час проведення маніфестантами мітингу на Вічевому майдані: якийсь перехожий палко доводив кільком агітаторам, що вказана акція – це ніщо інше як розкол (!) Що мав на увазі невідомий? Адже О.Блищак прямо зазначив, що до організації заходу не має відношення жодна з християнських конфесій. «Ми розіслали усім їм запрошення, -- сказав він і додав, -- Нам, щоправда, відомо, що священики УГКЦ на проповідях забороняли своїм вірним брати участь у заході».

Відповідь криється в агітматеріалах організаторів походу. В деяких із них чітко зазначено, що ініціатива проведення маршу належить єпископам Української Правовірної Греко-Католицької Церкви (УПГКЦ). Там же міститься твердження, що єпископи УГКЦ Софрон Мудрий та Володимир Війтишин у своєму пастирському листі «очорнюють правовірних єпископів і відкрито обманюють, що жодний гей-парад на Велику П’ятницю в Івано-Франківську не планувався…» Що ж це за релігійне утворення таке – УПГКЦ? Виявляється, не так давно, приблизно в 2008 році чотири монахи чину св. Василія Великого дієцезії УГКЦ в Чехії Антонін Ілля Догнал, Ричард Методій Шпіржік (громадяни Чехії), Самуїл Роберт Обергаусер (громадянин Словаччини) та громадянин України Василь Маркіян Гітюк були вигнані з ордену за схизму і єресі. Не довго думаючи, вигнанці подалися в Україну, де звинуватили керівництво УГКЦ в єресі і оголосили про створення «правовірної» церкви. Розкольники поширили чутку, нібито в березні 2008 року їх було таємно висвячено на єпископів, тому в усіх своїх документах діючих прелатів УГКЦ вони іменують з префіксом екс-.

УПГКЦ не зареєстрована в офіційному порядку. Вся її діяльність носить відверто розкольницький характер. «Правовірники» вміло використовують чвари між духовенством, перебираючи під свої хоругви «ображених» священиків та їх парафії. Так, в Тисменицькому районі під їх керівництво перейшов цілий монастир, крім того – парафії УГКЦ в с. Пнів, Надвірнянського району та ще кількох населених пунктах області.

Заслуговує на увагу той факт, що більшість з учасників недільної акції прибули в Івано-Франківськ зі Львова. Журналісту «Острова» вдалося зафіксувати номера трьох великих автобусів типу «Неоплан» (ВС5937ВВ, ВС1257ВК та ВС3955ВО), припаркованих біля готелю «Надія», в які після акції сідали маніфестанти. Крім того, за словами очевидців, ще кілька менших бусів, що привезли протестувальників, були припарковані трохи поодаль – за приміщенням Облмуздрамтеатру.

То що ж це за марш і хто вклав в неї такі кошти? Чи не виглядає це просто як гарно спланована піар-акція, спрямована на відрив вірних від традиційних церков і компрометацію їх керівництва? В даному випадку гарно закинута кимось (а чи не самими ж організаторами?) чутка про гей-парад в Івано-Франківську стала благодатним ґрунтом для самореклами новоявлених «єпископів».

Якщо так, то хто фінансує витрати УПГКЦ? Зібрати близько 500 активістів для участі в поході у вербну неділю, коли кожен воліє побути з сім’єю, замовити 5-6 автобусів, 3 з яких – недешеві неоплани, надрукувати (що цікаво: без жодних вихідних даних, тобто з порушенням чинного законодавства) тонни друкованої агітпродукції, записати гори компакт-дисків з духовними піснями – коштує далеко не дешево. А чи не проглядає тут іноземний слід?

Але це вже зовсім інша історія…


Сергій Білий

ДЖЕРЕЛО ПУБЛІКАЦІЇ

ВИБРАНІ СВІДЧЕННЯ ІНТЕРНЕТ-КОРИСТУВАЧІВ

До статті* п. Юлії Ліпіч «Підгорецьких монахів відлучили від Церкви», котра була поміщена на порталі http://gazeta.ua

Марія (Львів) 27.05.2009 8:44

А чого я так обурююся, пояснюю: моя бабуся живе в Підгірцях. "Святим отцям" вже пів господарства винесла. "Лохотронщики"...

Ewka (Misto) 28.05.2009 12:03

У Чехії близько 60% населення офіційно визнає себе атеїстами. Цікаво, чому чеські отці-"чудотворці" не навертають до християнської віри заблудлих овечок у своїй рідній країні, а приїхали нас вчити уму-розуму??? І, зауважте, приїхали на терени, де УГКЦ - Церква-мучениця - завжди користувалася величезним авторитетом у населення і в найтяжчі часи підтримувала в людях віру . На Донбасі чи в Севастополі, боюся, їхнє "чудотворство" не мало б жодних шансів.


Лицар (земелька) 05.06.2009 16:10

Люди, хіба нічого доброго нема навколо, попри все? Звідки така диявольська ненависть на Главу УГКЦ, який би він не був? Якщо він ваш ворог, то Христос навчав любити ворогів, а ви... Ненависники ви і розкольники протихристові. Господь любить грішників (крім їх гріха) як і праведників. Коли ви ще разом із своїми самосвятами ще бодай когось ненавидите, то для вас ще не наступило Боже Воскресіння. Не заступайте Бога по-сектантськи. Бажаю вам щиро добра, миру, спасіння і...

Лицар (Зі земельки) 08.06.2009 14:36

Дивовижна сектантська логіка: скажеш правду про підгорецьких самосвятів, - вже служиш неначе дияволові і є далеким від спасіння... Адепти підгорецької секти, перестаньте рівняти своїх "пророків" до Ісуса Христа, наприклад, бо вони через своє беззаконня цього не заслуговують. І теж через фальшиву "праведність".

Гість (Львів) 09.06.2009 14:56

Люди добрі, всі, хто розуміє небезпеку догналівсько-підгорецької секти, єдине, що допоможе знищити це диявольське кодло − щира молитва! Тому закликаю всіх − моліться, звертайтеся до священиків з проханням відправляти Служби Божі за навернення ватажків цієї секти і всіх засліплених їхньою лженаукою, заохочуйте знайомих і рідних до молитов в цьому наміренні. Це свого роду випробування для нашої Церкви, якщо піднімемось разом до молитви, здолаємо лукавого, який діє через цих відьмаків. Іншого виходу в нас, на жаль, нема.


Василь (Самбір) 11.06.2009 11:29

Вони давали Богові обітницю послуху своїм безпосереднім настоятелям. Вони зламали цей обіт. Тобто, грубо кажучи, обдурили Бога! Зрадили його!


Свідок подій (Вороняки біля Золочева) 12.06.2009 10:47

Як на мене, то мудрі люди вже давно повтікали від
«підгорецьких», всі решта, зробивши з них ідолів, тримаються своєї гидоти; стикаюсь з ними дуже часто, озлобленні, бунтівливі, самоправедні, ніде нема Бога в одних Підгірцях, і пророки його тільки там, про любов і мови нема хіба на показ і то при своїх наставниках. Жодної спільності з християнством. Всі навколо непотріб, тільки ми такі гарні…

Василь (Самбір) 12.06.2009 16:54

Я там був і прекрасно знаю особисто кожного "владику" і можу перед всіма засвідчити, що якщо там і був колись Бог, то зараз ними керують інші духи... І проголошення себе єпископами − це лише бажання влади, якого всі, хто туди їздить, вперто не хочуть бачити! Для чого їм були потрібні ці самосвячення?..

Тома (Золочів) 16.06.2009 15:07

То просто жах, що ті "підгорецькі" творять!


Василь (Самбір) 16.06.2009 13:05

Сьогодні мав телефонну розмову з особою, яка ще донедавна була надзвичайно віддана підгорецьким відступникам. Так хлопчина розповів, що "отці" майже насилу хотіли його висвятити на священика. Погрожували розправою і казали, що раз він вже так далеко зайшов, то виходу в нього нема. Або стає отцем і приносить їм клятву вірності, або за місяць помре і попаде напряму до пекла! Отакі-то методи в сектантів!

Василь (Самбір) 16.06.2009 14:27

Сподобалась історія? Маю ще одну! Приблизно три роки тому, на свою біду, завіз я до "отців" свою знайому, на реколекції. Бідолашна так захопилася, що готова була все життя своє Богові посвятити, висловила щире бажання йти до монастиря. "Отці" їй повідомили, що так просто в монастир не попадають, спочатку вона повинна пройти своєрідний обряд очищення від світу: залишити досить непогану роботу і рік часу займатися благочинністю, що вона, звичайно, і зробила... Ну дуже хотіла Богові служити... А через рік її просто-напросто послали на всі чотири сторони! Сказали, що недостойна! І це при тому, що шановний "владика" Методій не забував надзвонювати їй навіть і серед ночі, щоб пригадати протягом року, як то є гарно покластися на Божу мудрість!

Сергій (Львів) 16.06.2009 14:38

То така практика в "отців". Знаю дівчину із двома закінченими факультетами, яку догналівці затуманили так, що бідолашна переконана що тільки в монастирі у сестер-догналівок можна осягнути спасіння. Вона кинула роботу, працювала прибиральницею, бо сестри-догналівки із Брюхович сказали їй, що тільки в цей спосіб вона може позбутися гордості і попасти в їхній "всеспасаючий" монастир пророка Іллі («Догнала»). Але потім через два роки "сетрички" сказали нещасній, що вона до їхнього "всесвятого" монастиря не надається. От і тиняється та дівчина як мара по цьому світі не знаючи що їй робити і де приткнутися. При чому під постійним телефонним контролем "владики" Методія Шпіржика, навіть у ночі. То правда, що Шпіржик по дівках вночі телефонує. Я це вже від багатьох чув…

Крайній з Краю (Броди) 16.06.2009 14:57

Ага, то видно є ще свідчення не на користь "отцям-єпископам", а я думав що то тільки я пару випадків знаю… Знаю одну панянку з Бродів. "Єпископ" Маркіян так їй бідній пояснив 4-ту заповідь Божу, що її мало батьки за хамську поведінку з хати не вигнали. А Маркіян її переконував, мовляв, то вона за правду Христову безневинно терпить. Добре, що стрінула у Львові якогось мудрого священика, який тій пояснив що до чого. Тоді прийшла до тями. І в Підгірці їздити перестала. Одначе сектанти їй згодом такий телефонний терор влаштували, що вона мусіла міняти номер. Тоді вони зачали бідолашну перестрівати на вулиці і всякі дурниці молоти... Вона вже без супроводу на вулицю боїться вийти.

Андрій (Солонка) 16.06.2009 15:03

Моя мама також запізнала цю секту. Спочатку бігала до того автокефального священика тут у Солонці, який на чаші гадає. А тоді почала зі знайомою їздити в Підгірці. Коли звідти приїздила то верещала на всіх домашніх, як навіжена, а гордість в ній сатанинська з'явилася. Ми її намовили поїхати до отця Вороновського. Після розмови з ним і молитов, які отець над нею відмовив, усе як рукою зняло. Неначе полуда з очей спала...

Володимир (Броди) 16.06.2009 15:35

А на "русі чистих сердець", зустрічі якого відбуваються кожну першу суботу місяця, вони так життя в шлюбі брудом поливають, що я мало одружуватись не передумав. Богу дякувати, що моя наречена не піддалася на їхні чари: Катехизм почитала, в нашого пароха розпитала, після того ми туди більше не їздимо і других відраджуємо. Секта це, одне слово.

Іванка (Перемишляни) 17.06.2009 15:30

…То за кагебистів точно. Одного разу я відвезла свою бабуню до Підгорець. Старенька дуже просилася, що хоче побачити, що там і як, бо сусідка багато про це розказувала. Бабуня дуже згіршилася, адже побачила там усіх тих, хто в Перемишлянах за комунізму наших священиків виловлював…

________________
*Мова дещо виправлена!

Ряд немалих помилок "підгорецьких"!

«Не піддавайтеся різним та чужим наукам…» (Єв. 13, 9).


ПІДСУМОК УСІЄЇ СКАНДАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ТЕРЕНАХ УКРАЇНИ!!!

Коли поглянути тверезо та ще й у світлі Господа Бога на те все, що голосять сьогодні кілька "отців" із
Підгірців (Бродівщина) в антикатолицькому дусі, то можна зауважити немало нездорових речей, зокрема таких, що явно суперечать св. Писанню та навчанню Вселенської Христової Церкви. Як не дивно, збунтовані священики (покарані на католицькому рівні за злочини), а це Антонін Догнал, Ричард Шпіржік, Василь Гітюк і Роберт Обергаузер, які також проголосили себе протиправно єпископами та інші, що до них приєдналися, вважають нібито вже здобули швидко у справах віри-моралі дар непомильності, адже, згідно з їхньою логікою, чи не кожне вимовлене слово має сприйматися як закон… То вироблена сектантська психологія!

Святе Письмо про догналівців:
Єремія 14, 14-16

Ряд ПОМИЛОК "підгорецької групки", що формується поступово у ще одну секту, численну з багатьох:


1.Відверто противляться церковній владі, піддавшись диявольській спокусі і декларуючи себе тепер повсюдно несправедливо «василіянами» − після видалення за важкі проступки поза межі спільноти св. Василія Великого. Гордовитий непослух у них – норма. Полюбляють бути анархістами.

2.Вважають за ніщо накладену на них велику екскомуніку (церковне покарання) Апостольським Престолом. Замість необхідного покаяння – бачимо знову самооправдання. До уваги, хто покараний цією екскомунікою, є опісля виключений з літургійного спілкування всієї Католицької Церкви. А вірні-католики не можуть спільно із цими особами здійснювати будь-які священнодійства або отримувати їх від покараних. Уділені ними Святі Тайни є недійсними… Така вже позиція Христової Церкви!

3. Ніби й борються з багатьма окультними явищами у гріховному світі, проте самі, за очевидцями, вдаються до окультно-магічних речей.

4.Лицемірять!!! Вдаються до брехні, на котрій «єпископів» не раз ловили. Для прикладу, вони проголосили раніше членами свого „правовірного синоду" людей, що жодного відношення до їхньої діяльності не мали і реально не мають, відповідно до свідчень. Причини схожого неадекватного кроку чомусь заколотники не пояснили. Знаємо зі св. Писання, хто є прадавнім батьком неправди…

5.Витворюють чужі «богословські ідеї», сектантські, особливо щодо молитви… Поширюють їх поміж народом різними способами, зокрема листами. Компрометують недушпастирською поведінкою існування біблійних чи молитовних груп і отримання харизм.

6.Вибрали неморальні та нехристиянські методи боротьби начебто з темнотою в Церкві… Звісно, проблем на землі не бракує, проте часами багато вартує саме терпеливість і віддання важких справ у Господні руки. Тільки Всевишній найсправедливіший Суддя всього.

7.Довіряючи більше різним пліткам-чуткам, ніж перевіреним фактам, вдаються до наклепів із сумними наслідками, тобто свідчать фальшиво на своїх ближніх, зокрема церковних ієрархів, порушуючи одну з десяти Божих Заповідей. Виносять не раз передчасно «сміття з хати». Без Божого суду проголосили Блаженнішого Любомира Гузара, Главу УГКЦ, її «мертвим членом». Є, отже, більше проти церковної влади, ніж зла гріха як такого.

8.Бачать чи не все у Церкві у темних кольорах, хоч ще не все «в нашій оселі так і погано». Св. Дух, церковний Керманич-Утішитель, діє й надалі у Божому Виноградникові…
Незаконно присвоїли собі в Церкві уряд і виконують в ній служіння, порушуючи цим у непокорі церковне право.

9.Творять немовби нову секту - "УПГКЦ", прикриваючись несправедливо УГКЦ, нові паралельні структури на релігійному ґрунті, на противагу до Божих слів, Його святої волі, щоб «усі були одне», єдина міцна християнська родина, котру не міг би здолати пекельний ворог наших душ. Однією з ознак цього угрупування спостерігається також фундаменталізм, всередині котрого стоїть, як ідол, − міф про повернення до «золотого минулого». Бажають у ролі неправдивих пророків перетворити Церкву Спасителя на свою, так би мовити, приватну власність.

10.Не встидаються бути «вовками в овечих шкірах», зловживаючи часто своїм становищем. ЗНЕВАЖАЮТЬ святу тайну священства!

Всю їхню антихристиянську «місію» можна проаналізувати теж і цими старозавітніми словами: «Горе безумним пророкам, що йдуть за власним духом і не бачать нічого» (Єз. 13. 3). Молімся за них… Амінь.
духом і не бачать нічого» (Єз. 13. 3). Молімся за них… Амінь.