Як слід розуміти фільм "Дух Асижу"

Фільм «Дух Ассижу» створений членами так званого угрупування Догнала, або їх ще називають «Підгорецькі отці», а їх самоназва - Українська Правовірна Греко-Католицька Церква. Хоча насправді від 2008 року члени цього угрупування не належать до Української Греко-Католицької чи Католицької Церкви взагалі. З приводу чого вже не раз були офіційні заяви найвищого церковного керівництва як України, так і Ватикану.

Варто наголосити, що вже неодноразово члени цього угрупування у своїх листах чи відеоматеріалах допускали пересмикування фактів, тенденційних трактувань, а то й відвертих фальсифікацій. Не є винятком в даному плані і фільм « Дух Ассижу». Щоб пояснити коротко, у ньому поливається брудом папа Блаженний Іван Павло II. Йому приписується участь у поганських обрядах, співпраця з масонством і т. д. Всі маніпуляції, які використані в цьому фільмі, довго пояснювати, але зупинимось бодай на кількох, які має можливість перевірити кожен.

1. У фільмі є декілька кадрів, на яких показано як в часі візиту папи до Африки чи Латинської Америки перед ним місцеві аборигени виконують свої національні танці. І дається коментар, що це поганські обряди, в яких нібито Іван Павло II бере участь. Правда, визнається, що він сам вважав це елементом культури. Але це йому теж ставиться в провину. Однак, якщо хтось із нас переглядав фільм Ролана Жоффе «Місія», то переконається, що подібні танці використовували вже християнізовані індіанці, які жили на територіх єзуїтських місійних поселень навіть в часі молитов. Церква того часу не мала ніяких претензій до цього. Нагадую, події, зображені у фільмі «Місія», відбуваються у середині XVIII століття. І хоча ця стрічка є художньою, однак режисер намагався максимально наблизитись до реальності того часу. Це визнали і кінокритики («Місія» свого часу мала оскарівську премію, золоту гілку Канського фестивалю і дві премії «Золотий глобус»), У Ефіопській церкві танці існують в часі богослужінь з IV століття. До речі, у фільмі «Дух Ассижу» говориться, що до середини XX століття ніяких поганських обрядів в католицькій Церкві не існувало. Тобто, це означає, що і танці аборигенів до них також не відносяться.

2. У фільмі показано Матір Терезу Калькутську біля могили Махатми Ганді з коментарем, що вона молиться до нього. Вибачте, але більшість з нас, коли відвідує в задушні дні цвинтар, і молиться на могилі, то молиться за тих, що там поховані, а не до них!

3. У фільмі говориться, що у 1983 році Іван Павло ІІ дозволив католикам вступати в масонські організації. Над цим пунктом варто зупинитися дещо детальніше. 

Вся справа в тому, що останнім часом надзвичайно активно стверджується про нібито симпатію блаженного папи до масонства, і як головний аргумент посилається на нібито скасування в 1983 році заборони належати до цього руху. Тому процитуємо документ, який тоді видав Ватикан з цього приводу: «Було дано запит, чи змінилося ставлення Церкви до масонських асоціацій, оскільки в новому Кодексі канонічного права про це не має явної згадки, яка була в старому. Свята конгрегація відповідає, що вище вказані обставини, пов'язані з редакторським критерієм, який застосували до всіх подібних товариств, назви яких опущені, оскільки вони включені в більш широкі категорії. Отож, негативне ставлення Церкви до масонських асоціацій залишається незмінним, оскільки їх принципи завжди були неприйнятні з вченням Церкви. І тому, приналежність до них залишається під заборонено зі сторони Церкви, Християни, які є їхніми членами, знаходяться у тяжкому грісі і не можуть приступати до Святого Причастя, (виділення моє І.Б)... По обговоренні даної декларації Верховний Понтифік Іван Павло ІІ на аудієнції, уділеній нижче підписаному кардиналу-префекту, її затвердив і повелів опублікувати. Дано в Римі, в залі святої конгрегації Віровченя 26 листопаа 1983 року. Йозеф Кардинал Ратцінгер. Префект Йоан Єронім Хамер. Титулярний архієпископ Лореуський секретар» (www.una.voce.ru.(libary autors). List htm) Так от дорогі читачі, на підставі щойно прочитаних вами слів, роблять висновок, що папа Іван Павло II ДОЗВОЛИВ католикам вступати до масонства.

Але найдивніше те, що «підгорецькі отці» з цим документом добре знайомі і раніше вони писали щось зовсім протилежне. Ось їхня цитата: «Але чи означає ця зміна, що членство в масонських організаціях, або ж їх ідеї вже перестали бути шкідливими для віри в Ісуса Христа, Єдиного Спасителя? Однозначно - ні. Це підтверджують і наступні документи.

Конгрегація віровчення видала «Проголошення про масонські товариства» 26.11.1983, яким підтверджує, що позиція Церкви щодо масонських організацій постійно залишається негативною бо їх принципи і надалі є несумісними з вченням Церкви, а тому членство в них заборонене Церквою. Вірні, які записалися до масонських організацій, знаходяться у стані тяжкого гріха і не можуть приступати до Святого Причастя» («Листи з УА» 18/2008. Ст.38). До речі, підкреслення в тексті зробили самі догналівці.

А тепер прочитаємо, що вони написали цього року: «В 1983 році зміною Церковного кодексу Іван Павло II пийняв масонів до Церкви («Листа з УА» 3/2012 Стор ЗІ ). Співставимо два текст між собою і з офіційним документом Ватикану 1983 року. Після чого задамо собі запитання: чи взагалі публікації і відео матеріали догналівців заслуговують будь якої довіри? 

Варто не забувати що в наш час техніка дозволяє змонтувати в кіно все, що завгодно. Якщо ж ви хочете більше дізнатися про те, що дійсно мало місце в Асижі в 1986році, то дивіться статтю «Правда про Асиж» // Жива вода, № 3, 2011. Ця стаття є також на кількох греко - католицьких сайтах. Також раджу перечитати книгу блаженного Івана Павла П «Переступити поріг надії». В українському перекладі книгу видало видавництво «Свічадо» у1995 році.
«З Любов’ю у світ» №7 (146) 2012 р.

 Ігор Бриндак

Громадські активісти Львова заявили, що не хочуть втягнені в акції розкольної "групи Догнала"

Громадянський рух «Відсіч» 14 квітня на прес-конференції у конференц-залі ZAXID.NET заявив, що не був співорганізатором акції протесту проти ювенальної юстиції і пропаганди гомосексуалізму в Україні, яка відбулася 31 березня біля Львівської міської ради і яку організувала пов’язана із «групою Догнала» (інша назва «Підгорецькі отці") організація, що називає себе «Рух Чистих Сердець». Акція зрештою переросла в заклики, які дискредитують Греко-Католицьку Церкву, що й викликало обурення громадського руху «Відсіч». У «Відсічі» закликали організації, які щиро займаються питаннями ювенальної юстиції та гомосексуалізму, не дозволити себе використати.

Як наголосила активіст руху «Відсіч» Ольга Сало, організатори вказаної акції, які назвалися «Рухом Чистих Сердець», зверталися до «Відсічі» з проханням про підтримку, однак їм відмовили, оскільки «Відсіч» не займається такими темами.

«Через деякий час нас долучили до цих подій насильно, без нашої згоди. Почалось це з акції 31 березня, коли ми допомагали підприємцям в організації протесту проти підняття цін за орендну плату. На той самий час перед міською радою була зареєстрована ще одна акція, акція борців з гомосексуалізмом і ювенальною юстицією. Тоді нам здавалось, що ми добре вийшли з ситуації, якось поділили час, сцену, але в якийсь момент я побачила, що на цій нашій спільній акції, де ми по черзі виголошували свої вимоги, почали лунати такі заклики, які я, як громадянин, вважаю загрозливими. Тобто заклики, які дискредитують Греко-католицьку церкву», – повідомила Ольга Сало.

Після цього, за її словами, між «Відсіччю» і організаторами паралельної акції відбувся конфлікт через «розкольницькі заклики»; згодом конфлікт владнали. Однак після завершення акції, розповіла вона, ГР «Відсіч» вказали як співорганізатора акції у прес-релізі, і потім цю інформацію розповсюдила ЗМІ – навіть після коментаря самої Ольги Сало про те, що «Відсіч» не була співорганізатором акції проти ювенальної юстиції та пропаганди гомосексуалізму.

«Відсіч» – не єдина організація, яку підставила, будемо чесно казати, група догналівців, або, як їх називають в народі, «підгорецькі отці». Вони також використали і саму назву «Рух Чистих Сердець», як з’ясувалося. У Львові ці люди, які назвались так, не мають нічого спільного з самим рухом, вони просто використовують хорошу назву, хороший бренд, для того, щоб провадити свою підривну діяльність», – повідомила активістка руху «Відсіч». Також вона додала, що матеріали, які використовує так званий «Рух Чистих Сердець», є аналогічні до наявних на сайті «групи Догнала».

Присутній на прес-конференції керівник інформаційного проекту «Католицький оглядач» о. Орест Вільчинський наголосив, що використання назви католицького руху «Рух Чистих Сердець» суперечить законодавству, у тому числі – міжнародному.

Відтак Ольга Сало закликала ті організації, які щиро займаються питаннями ювенальної юстиції та гомосексуалізму, бути уважними і не дозволити себе використати.

Зазначимо, що на прес-конференції у залі були також присутні представники так званого «Руху Чистих Сердець», які публічно попросили у «Відсічі» вибачення за виникнення такої ситуації.

Але в той же час вони наголосили, що не пов'язані з жодною релігійною організацією. Проте на рекламному листочку від "РЧС" з нагоди згаданої акції подається адреса сторінки в мережі "ВКонтакті", на якій є перехід на сайт "Теотокос", що інформує про діяльність УПГКЦ.

31 березня під стінами Львівської міської ради відбулося одразу декілька акцій протесту одночасно. Так, львівські підприємці за підтримки громадянського руху «Відсіч» протестували проти підвищення нормативної оцінки землі у Львові; водночас відбулася акція протесту проти ювенальної юстиції та пропаганди гомосексуалізму і пікет мешканців львівських гуртожитків.

«Група Догнала» – це група колишніх монахів-василіян, які пішли в розкол з УГКЦ і зараз називають себе УПГКЦ – українська правовірна греко-католицька церква. Єрархія УГКЦ застерігає вірних від впливу «секти Догнала».

Довідка РІСУ: Екс-монахи Антонін-Ілля Догнал, Ричард-Методій Шпіржік, Самуїл Р. Обергаусер раніше належали до ліквідованої у 2004 році Чеської делегатури отців-василіян. Четвертий отець — Василь-Маркіян Гітюк — українець. На сьогодні здійснюють свою діяльність у селі Підгірці на Львівщині.

Конфліктна ситуація з цими священнослужителями розпочалася 2003 року, коли вони виступили проти призначення Ватиканом на посаду екзарха Рутенської Греко-Католицької Церкви в Чехії словака о. Ладислава Гучку. Вони спробували зареєструвати громаду УГКЦ, але робили це без згоди церковної влади. Щоб частково зменшити напругу, весь провід Чеської делегатури отців-василіян було відіслано до України, а одного члена до Англії.

13 червня 2004 року Х Генеральна Капітула (Колегія керівних осіб ордену) Василіянського Чину св. Йосафата прийняла рішення про ліквідацію Чеської делегатури. Від Чину було відсторонено 21 члена делегатури. Монахи, які на той час перебували у Підгорецькому монастирі і які також належали до розформованої Чеської делегатури ЧСВВ звернулися з поданням до Папи і перебували у Василіанському Чині до остаточного вирішення питання.

Перебуваючи в Україні вищезгадані отці працювали реколектантами у Свято-Благовіщенському василіанському монастирі, однак згодом їх діяльність була в основному зорієнтована на критику керівництва УГКЦ та інших церковних інституцій.

Внаслідок цього і зважаючи на діяльність згаданих священиків в Чехії, Патріарх Любомир та провід ЧСВВ в Україні 2004 року звернулися з листом до тодішнього керівника Львівської облдержадміністрації Олександра Сендеги з проханням «заборонити в’їзд в Україну чи перебування в Україні» отцям-василіянам з розформованої Чеської делегатури ЧСВВ, оскільки «ці ченці некоректною поведінкою та непослухом своїм монашим наставникам і місцевій єрархії вже спричинили великий заколот на шкоду вірним у Чеському екзархаті ГКЦ, у Василіянському Чині та інших чинах і згромадженнях, а тепер завдають шкоду вірним УГКЦ».

На початку 2005 року монахів було виключено з Василіянського Чину відповідними Декретами, потвердженими Конгрегацією для Східних Церков. Оскільки вони (отці Антонін-Ілля Догнал, Ричард-Методій Шпіржік і Василь-Маркіян Гітюк) «постійно виключають елемент підлеглості церковному проводу у видимому організмі, яким є Церква, то згідно з каноном 8 Кодексу Канонів Східних Церков, вони тим самим позбавили себе повної злуки з Католицькою Церквою тут на землі».

Однак, і після цього екс-монахи не припинили своєї діяльності. Головним звинуваченням вищого керівництва Греко Католицької Церкви з боку «підгорецьких отців» стало звинувачення в причетності його (керівництва) до «духу світу цього». Себе ж екс-монахи бачили рятівниками Церкви від цього «духу».

10-11 листопада 2005 року на 28 сесії Синоду УГКЦ було прийняте рішення про початок процедури попередження священиків з Підгорецького монастиря, о. Іллі Догнала, о. Методія Шпіржіка і о. Маркіяна Гітюка, через їхні неприпустимі дії.

16 січня 2006 року на позачерговій сесії Синоду УГКЦ було прийнято наступне рішення: «Для канонічного дослідження ситуації щодо отців Іллі Догнала, Методія Шпіржіка та Маркіяна Гітюка з Підгорецького монастиря створити комісію у складі Преосвященного Владики Софрона (Мудрого), Високопреосвященного Владики Ігоря (Возьняка) та Преосвященного Владики Василя (Семенюка)». (Постанови позачергової сесії Синоду Єпископів Києво-Галицької Митрополії УГКЦ 16 січня 2006 року)

Апогеєм стало оприлюднення підгорецькими екс-монахами, 3 березня 2008 року, заяви, в якій йшлося про те, що вищезгадані отці були таємно висвячені на єпископів УГКЦ. При цьому ім’я єпископа, який їх висвятив, по сьогоднішній день не оголошується.

23 березня 2008 року Глава УГКЦ Любомир (Гузар) виступив із офіційним зверненням, в якому викривав псевдоєпископів. В оприлюдненому релізі зокрема йшлося про те, що:

«1. Синод Єпископів УГКЦ ніколи не пропонував вищеназваних осіб в кандидати на єпископський сан;

2. Вони ніколи не одержували благословення Папи Римського, як цього вимагає церковний закон.

Тому, незважаючи на їхні заяви, не можна їх уважати єпископами Української Греко-Католицької Церкви.»

(прес-реліз УГКЦ від 23.03.08)

У перших числах червня 2008 року Колегіальний трибунал Сокальсько-Жовківської єпархії у карних процесах ієромонахів ЧСВВ Іллі А. Догнала, Методія Р. Шпіржіка, Маркіяна В. Гітюка та священика Роберта Обергаузера виніс вироки на першому ступені суду, а саме, що зазначені священики повинні бути покарані великою екскомунікою.

Судова справа, яка була проведена трибуналом Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ, не знайшовши доказів єпископських свячень вищезгаданих священиків та звернувши увагу на непослух та безпідставну критику єрархії УГКЦ а саме:

- незаконне присвоєння уряду та незаконне виконування служіння (порушення кан. 1462 ККСЦ);

- розпалювання бунту та ненависті проти місцевого ієрарха Владики Михаїла (Колтуна) і Верховного Архиєпископа Києво-Галицького Любомира (Гузара) та підбурювання підлеглих до непослуху щодо них (порушення кан. 1447 §1 ККСЦ);

- нанесення кривди та важкої шкоди добрій славі вищезгаданих особі та інших ієрархів УГКЦ через наклепи (порушення кан. 1452 ККСЦ);

виніс кару великої екскомуніки. Рішення було оприлюднене 17 вересня 2008 року.

7 жовтня 2008 року Найвищий Трибунал Католицької Церкви, Апостольська Сигнатура, дала відповідь на прохання «підгорецьких отців» перевірити правомірність винесеної їм трибуналом УГКЦ кари великої екскомуніки. У своїй відповіді, про яку Апостольська Сигнатура повідомила також єпископа Сокальсько-Жовківського УГКЦ Михаїла (Колтуна) (Прот. 41750/08 VT), Найвищий Трибунал Католицької Церкви, звертаючись до «підгорецьких отців», чітко зазначає: «… розглянувши ваші звернення до Святішого Отця та Верховно Архиєпископського Трибуналу, додані до вашого листа, ця Апостольська Сигнатура не знаходить жодних причин для того, щоб також втручатися у цю справу».

4 травня 2009 року Найвищий Трибунал Апостольської Сигнатури своїми Декретами виніс однаковий вирок щодо кожного з наступних п’ятьох єромонахів:

1. 30.10.2008-Protoc. N. 36629/04 CA - Священик ШЕЛЕПКО Василь (чернече ім’я Роман), народжений 10.08.1969, громадянин України.

2. 7.11.2008-Protoc. N. 37579/05 CA - Священик ШПІРЖІК Юрій – ŠPIŘIK Jiři (чернече ім’я Кирило), народжений 13.11.1966, громадянин Чеської Республіки.

3.3.04.2009-Protoc. N. 36628/04 CA - Священик ШПІРЖІК Річард – ŠPIŘIK Richard (чернече ім’я Методей) народжений 6.03.1968, громадянин Чеської Республіки.

4. 17.04.2009-Protoc. N. 36626/04 - Священик ГІТЮК Василь (чернече ім’я Маркіян), народжений 28.01.1970, громадянин України.

5. 17.04.2009-Protoc. N. 36627/04 - Священик ДОГНАЛ Антонін – DOHNAL Antonin (чернече ім’я Ілля), народжений 7.06.1946, громадянин Чеської Республіки.

Своїми Декретами Апостольська Сигнатура підтвердила виключення з Василіанського Чину вище згаданих монахів, яке було здійснене на підставі рішень Протоархимандрита та Ради Чину.

На основі рішень, отриманих від Найвищого Трибуналу Апостольської Сигнатури, усі ці священики більше не належать до Василіанського Чину Святого Йосафата. Вони не мають права носити василіанський монаший одяг і ставити біля свого імені чи прізвища василіанської позначки «ЧСВВ» – «OSBM», чи «ЧСВВ-ІІІ» – «OSBM-III».


Джерело публікації: РІСУ

Суть частих "екскомунік" апостатичного "синоду" догналівців

Серед "отців підгорецьких" є великою модою прикриватися біблійними текстами. Вони накладають на всіх "велику екскомуніку" на підставі листа до Галатів, 1,8-9. В мене є запитання до них: де у згадуваному ними тексті говориться про ВЕЛИКУ ЕКСКОМУНІКУ? Цей термін є суто канонічним. Очевидно, що він є плодом термінологічної інтерпретації АНАТЕМИ біблійної.

Але, якщо вельмипреподобні не визнають історично-критичного методу у підході до читання Святого Письма, то яким правом вони, покликаючись на біблійний текст, проголошують ВЕЛИКУ ЕКСКОМУНІКУ усім, що з ними не погоджуються?


Погляньте самі, як звучить цей текст у перекладі о. Хоменка:

8. Та коли б чи ми самі, чи ангел з неба проповідували вам іншу, більше за те. ніж ми вам проповідували були, нехай буде анатема!

9. Як ми казали перше, так і нині повторяю: Коли хтось вам проповідує іншу Євангелію, ніж ту, що ви прийняли, - нехай буде анатема!

На цій самі підставі будь-який християнин може прогосити на цих людей, яких злапало на гачок ФСБ (інформація з достовірних джерел з Москви), АНАТЕМУ!

Justyn

Офіційний форум УГКЦ

ІНСТРУКЦІЯ ПРОТИ СЕКТ

1.Насамперед тобі вселять думку в голову, що до приходу в секту твоє життя було абсолютно марною, порожньою витратою часу. Але тепер все по-іншому, і секта дуже добре знає, що тобі потрібно...

2.Перший контакт з сектою - для тебе одкровення. У тебе з'являється новий погляд на речі.

3. Секта має виняткове, єдино правильне уявлення про світ, яке вирішує всі проблеми.

4. Дуже важко дізнатися правду про секту. В секті не прийнято думати, роздумувати, тим більше питати або сумніватися. Якщо ж наберешся сміливості і все-таки запитаєш, твої нові друзі відповідатимуть: " Цього не можемо тобі зараз пояснити, хочеш взнати - пішли з нами в наш центр".

5. Секта має майстра, медіума, вчителя або гуру, який єдиний знає істину...

6. Вчення секти вважається єдиноправильним, вічним, істинним знанням. Наука, раціональне мислення і розум відкидаються як негатив, сатанізм або дурість. "Особа стає божевільною і щасливою".

7. Кінець світу близький. Мир загине у страшній катастрофі, і лише секта знає, як врятуватися від неї.

8. Твоя секта - це еліта, вершки людства, вибрані. Доля решти людей - погибель. "Хочеш врятуватися - негайно стань членом секти".

9. Секта захистить тебе від решти світу одягом, особливим живленням, власною мовою, строгими правилами відносин з людьми.

10. Секта бажає, щоб ти порвав всі "старі" зв'язки, вони заважають твоєму розвитку...

11. Секта повністю контролює твоє особисте життя. Сексуальні відносини визначаються сектою, як наприклад, вибір подружжя або партнерів, груповий секс або повна стриманість.

12. Ти весь час знаходишся під контролем секти. У тебе немає вільного часу. Ти зайнятий продажем сектантської літератури, вербуванням нових членів, відвідинами нескінченних курсів і медитацій... Секта уважно стежить за дисципліною і виконанням правил, адже це єдиний шлях до порятунку.

13. Залишитися одному просто неможливо, поряд з тобою завжди "брат" або "товариш" із секти.

14. А коли ти почнеш дивуватися, чому немає обіцяного успіху, то одержиш відповідь: "ти сам винуватий"- або погано трудишся, або слабо віруєш...


http://lohotron.in.ua